УДК 617.713-002-007-089.843:618.446.168

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh20164310

Эффективность различных хирургических методик трансплантации амниотической мембраны при воспалительной и дистрофической патологии роговицы

Е. В. Середа, аспирант, Г. И. Дрожжина, д-р мед. наук, профессор, Т. Б. Гайдамака, д-р мед. наук, Е. В. Ивановская, канд. мед. наук, В. Л. Осташевский, канд. мед. наук, О. Н. Иванова, канд. мед. наук, Б. М. Коган, канд. мед. наук

ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова НАМН Украины»; Одесса (Украина)

E-mail: elsereda08@gmail.com

Вступ. Трансплантація амніотичної мембрани завдяки її унікальним властивостям зайняла міцне місце в реконструктивній хірургії очної поверхні. Стандартної техніки трансплантації амніотичної мембрани не існує.

Мета. Порівняти ефективність різних методик трансплантації амніотичної мембрани при запальній і дистрофічній патології рогівки за даними архівних історій хвороби.

Матеріал і методи. Проведено аналіз історій хвороби 65 пацієнтів,що знаходились на стаціонарному лікуванні у відділенні мікрохірургічного лікування патології рогівки,яким була проведена трансплантація амніотичної мембрани. При проведенні хірургічного втручання застосовували три техніки трансплантації: inlay (пошарова трансплантація), onlay (біологічне покриття), sandwich (комбінована техніка). Після завершення операції поверхню рогівки з амніотичною мембраною покривали бандажною лікувальною МКЛ, яка перебувала на оці до повної епітелізації поверхні рогівки. У випадках виконання трансплантації амніотичної мембрани в поєднанні з блефароррафією МКЛ не використовували.

Дослідження показали високу ефективність застосування трансплантації амніотичної мембрани у хворих з різною патологією рогівки: рецидивуючий птеригіум, бульозна форма ЕЕД рогівки, кератити (бактеріальні, нейротрофічні, герпетичні і аутоімунні) і опіки рогівки. У 62 хворих (95,4 %) був отриманий позитивний терапевтичний ефект незалежно від етіології захворювання з прискоренням процесів епітелізації поверхні рогівки, ліквідацією запалення і больового синдрому, а також відсутністю рецидивування птеригіума.

Було встановлено, що в групі хворих, у яких була застосована inlay-техніка трансплантації амніотичної мембрани, найбільша ефективність даної техніки була відзначена у пацієнтів з виразками бактеріальної і герпетичної етіології. У хворих із застосуванням оnlay-техніки найбільша її ефективність була відзначена у пацієнтів з ендотеліально-епітеліальною дистрофією рогівки і нейротрофічним кератитом, а у хворих із застосуванням sandwich-техніки — з аутоімунними виразками рогівки Висновки. У зв’язку з тим, що до теперішнього часу єдиної думки про найбільш ефективну техніку трансплантації амніотичної мембрани не існує і є безліч суперечливих публікацій щодо оптимального методу, проведення експериментального дослідження з вивченням ефективності впливу трансплантації амніотичної мембрани на перебіг запального процесу в рогівці в залежності від типу її фіксації представляє науковий і практичний інтерес.

Ключевые слова: Амниотическая мембрана, криоконсервация, послойная трансплантация, биологическое покрытие.