Офтальмол. журн. — 2009. — № 4. — С. 50-53.
УДК 671.764.1-006-615.37
http://doi.org/10.31288/oftalmolzh200945053
ИММУНОКОРРИГИРУЮЩЕЕ ДЕЙСТВИЕ ПРЕПАРАТА АМИКСИН У БОЛЬНЫХ ЭПИТЕЛИАЛЬНЫМИ ОПУХОЛЯМИ СЛЕЗНОЙ ЖЕЛЕЗЫ
С. И. Полякова, ст. науч. сотр., Л. Н. Величко, канд. мед. наук
ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова АМН Украины»
Встановлено, що в групі хворих ЕПСЗ, які приймали аміксин, відбувається нормалізація вмісту CD 3 з (72, 8 ± 17,1)% до (57,0 ± 6,1)% (р = 0,0002), CD 4з (65,4 ± 17,7)% до (45,0 ± 12,1)% (р = 0,0001), а також ІРІз 4.6± 2,7до 1,7± 0,3 (р = 0,00001) вже через 6місяців після хірургічного втручання. У групі хворих, які не приймали аміксин, зниження вмісту CD 3 відбувається нерівномірно, з підвищенням його через 3місяці і нормалізацією показників тільки через 12місяців; показник ІРІ також знижується статистично достовірно з 6,9 ± 5,1 до 4,1 ± 2,4, однак не досягає нормальних значень.
Позитивний ефект застосування аміксину у хворих ЕПСЗ проявляється імунокоригуючою дією у вигляді нормалізації ряду показників клітинного імунітету (СД3, СД4, СД4/СД8) та підвищенням протипухлинної резистентності організму.
Ключевые слова: эпителиальные опухоли слезной железы, амиксин, иммунокорригирующая терапия.
Ключові слова: епітеліальні пухлини сльозової залози, аміксин, імунокоригуюча терапія.
ЛИТЕРАТУРА
1.Амиксин — возможность и перспективы применения в клинической практике / [информационно-аналитический сборник]. — Одесса, 2001. — 36 с.
2.Амиксин: опыт применения в клинической практике: рекомендации для врачей / Под общ. ред. акад. НАНУ С. А. Андронати. — Одесса, 2003. — 60 с.
3.Андронати С. А., Литвинова Л. А., Головенко И. Я. Пероральный индуктор эндогенного интерфенора «Амиксин» и его аналоги / Л. А. Литвинов, С. А. Анд-ронати, Н. Я. Головенко // Журнал АМН Украины. — 1999. — Т. 5, № 1. — С. 53-66.
4.Бережная И. М., Чехун В. Ф. Система иммунитета и рак: достижения и неудача // Онкология. — 2003. — Т. 5, № 2. — С. 84-89.
5.Возиянов А. Ф. Цитокины. Биологические и противо-опухолевые свойства / Возиянов А. Ф., Бутенко А. К., Зак К. П. — Киев: Наукова думка, 1998. — 320 с.
6.Григорян С. С., Ерошов Ф. И. Клиническая эффективность индукторов интерферона // Современные аспекты применения интерферонов / С. С. Григорян, Ф. И. Ершов. — Москва, 1990. — С. 24.
7.Ершов Ф. И. Система интерферона в норме и патологии. — М.: Медицина, 1996. — 240 с.
8.Ершов Ф. И. Амиксин — корректор систем иммунитета и интерферона // 5-ый Росс. Конгресс «Человек и лекарство». — 1998. — С. 503.
9.Ершов Ф. И., Баткаев Э. А., Головкин В. И. и др. При-менение амиксина // Руководство для врачей, фармацевтов, аспирантов, клинических ординаторов, студентов медицинских ВУЗов. — Одесса, 1998. — 24 с.
10.Полякова С. И., Величко Л. Н., Драгомирецкая Е. И. Особенности иммунологической реактивности организма больных опухолями слезной железы эпителиального генеза // Офтальмол. журн. — 2008. — № 2. — С. 52-55.
11.Полякова С. И. Состояние иммунологической реактивности организма больных эпителиальными опухолями слезной железы // Офтальмол. журн. — 2008. — № 4. — С. 56-58.
12.Algaira I., Gonzales A., Perez M. et al. Effect of on vivo activation of natural killer (NK) cells by a tilorone analogue on the survival of mice injected intravenously with different experimental murine tumours // Clin. Exp. Immunol. — 1996. — Vol. 103, № 3. — P. 499-505.
13.Chung I. G., Chang H. L., Yeh C. C. Effects of the immunomadulator tilorone on the acetylation of 2-aminofluorene and DNA-21-aminofluorene adducts in the rats // Anticancer Res. — 2000. — Vol. 20, № 1A. — P. 467-473.