УДК 617.7-007.681-021.3-021.3:576

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201833240

Розподіл поліморфних генотипів гену глутатіон-S-трансферази (GSTP1, GSTM1 і GSTT1) та їх асоціативний зв’язок з первинною відкритокутовою глаукомою

С. О. Риков 1, д-р мед. наук, професор; А. В. Бурдей 1, аспірант, лікар-офтальмолог, С. В. Зябліцев 2, д-р мед. наук, професор; С. Ю. Могілевський 1, д- р мед. наук, професор

1 Національна медична   академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика; Київ (Україна)

2 Національний медичний університет імені  О.О. Богомольця; Київ (Україна)

E-mail: eye-bolit@ukr.net                         

Вступ. На сучасному етапі підтверджено роль генетичних факторів в розвитку первинної відкритокутової глаукоми (ПВКГ). В патогенезі ПВКГ одним із важливих механізмів є активація окисного стресу із зниженням активності ферментів сімейства глутатіон-S-трансферази (GST). Враховуючи суттєві відмінності частоти поліморфізмів гену GST в різних популяціях та суперечливі дані щодо асоціативних зв’язків із ПВКГ, доцільно було провести такі дослідження у хворих з української популяції.

Мета дослідження – визначення частоти розподілу поліморфних генотипів гену GST (GSTP1, GSTM1 і GSTT1) та їх асоціації з розвитком та прогресуванням ПВКГ.

Матеріал та методи. У дослідженні прийняли участь 172 хворих з ПВКГ I-IV стадій та 98 добровольців без такого діагнозу, які склали контрольну групу. Всі пацієнти з ПВКГ були розподілені на 4 групи відповідно до стадії глаукоми за А.П. Нестеровим (2008): 1 групу склали 38 пацієнтів з І (початковою) стадією, 2 групу – 44 пацієнта з ІІ (розвинутою) стадією, 3 групу – 40 пацієнтів з ІІІ (з подальшим прогресуванням та звуженням полів зору) стадією та 4 групу – 50 пацієнтів з IV (термінальною) стадією і розвитком сліпоти. Дослідження поліморфізму генів здійснювали з використанням уніфікованих тест-систем TaqMan Mutation Detection Assays Life-Technology (США) методом полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі. Для статистичного аналізу результатів дослідження використовували пакет MedStat і MedCalc v.15.1 (MedCalc Software bvba).

Результати. Виявлено 11 комбінацій генетичних варіантів, частота яких мала значущі відмінності як між контролем та групами хворих на ПВКГ, так і між самими групами пацієнтів (?2=112,63; p=0,00Е-01). Вірогідні відмінності частот виявлені між контрольною групою та всіма групами хворих з ПВКГ (?2=54,68, p=0,00Е-01). Частота генетичних поліморфізмів відрізнялася за двобічним критерієм Фішера між контрольною та 1 (р(?2)=0,001), 2 (р(?2)=0,003), 3 та 4 групами (p(?2)=0,00Е-01). Наявність генотипу GSTP1(Val/Val)*GSTM1-null*GSTT1+ збільшувала ризик розвитку І стадії ПВКГ у 15 разів. Генотип GSTP1(Ile/Ile)*GSTM1-null*GSTT1-null був пов’язаний із прогресією захворювання (для носіїв цього генотипу ризик розвитку ПВКГ ІІ стадії був у 5,1 рази, ІІІ стадії – у 6,6 рази та IV стадії – у 13 разів більшим у порівнянні з контролем). Наявність предкового генотипу GSTP1(Ile/Ile) у сполученні хоча б з одним повноцінним (не нульовим) варіантом генів GSTM1 або GSTT1 мало протективний ефект у відношенні до прогресування ПВКГ.

Висновки. Поліморфні генотипи генів глутатіон-S-трансферази (GSTP1, GSTM1 і GSTT1), які призводять до зниження антиоксидантної активності, відіграють суттєву роль як у виникненні, так і у прогресуванні ПВКГ. При цьому, патологічне значення мало поєднання двох мутантних «нульових» алелей (GSTM1-null та GSTT1-null). Cполучення предкового генотипу GSTP1(Ile/Ile) з обома або хоча б з одним повноцінним варіантом (GSTM1+ або GSTT1+) мало протективний ефект.

Ключові слова: первинна відкритокутова глаукома, гени глутатіон-S-трансферази, GSTP1, GSTM1, GSTT1