Офтальмол. журн. — 2019. — № 3. — С. 14-19.
УДК 617.753.2: 616-008.92-053.2-07
http://doi.org/10.31288/oftalmolzh201931419
Клініко-діагностичне значення порушень електролітного обміну у дітей з набутою міопією
Т. Є. Цибульська 1, канд. мед. наук; С. В. Горбачова 1, д-р біол. наук; Т. С. Завгородня 2, канд. мед. наук
1 Запорізький державний медичний університет; Запоріжжя (Україна)
2 Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика; Київ (Україна)
E-mail: tamila.eye@gmail.com
КАК ЦИТИРОВАТЬ: Цибульська Т. Є. Клініко-діагностичне значення порушеного електролітного обміну у дітей з набутою міопією / Т. Є. Цибульська, С. В. Горбачова, Г. С. Завгородня // Офтальмол. журн. — 2019. — № 3. — С. 14-19. http://doi.org/10.31288/oftalmolzh201931419
Вступ. Визначення біохімічних особливостей організму при міопії з сполучнотканинною дисплазією (СНДСТ) залишається актуальним питанням в практичній роботі окуліста.
Мета. Оцінити клініко-діагностичне значення порушень електролітного обміну у дітей з набутою міопією.
Методи. І групу спостереження склали 30 дітей з міопією слабкого ступеня та СНДСТ; ІІ групу – 30 дітей з міопією слабкого ступеня та без СНДСТ; ІІІ групу (контрольну) – 30 дітей без офтальмологічної патології. Оцінку електролітного балансу здійснювали за показниками рівня іонів магнію (Mg++), кальцію (Ca++), натрію (Na+), калію (K+) та хлоридів (Cl-) у добовій сечі.
Результати. У дітей І групи виявлено статистично значуще зниження у добовій сечі показників магнію в середньому в 2 рази, кальцію в 1,7 рази у порівнянні з пацієнтами ІІ групи, а також у 2,1 та 1,9 рази, відповідно, у порівнянні з контрольною групою (р<0,05). Вміст електролітів калію, натрію, хлору не мав статистично значущої розбіжності серед дітей у всіх групах спостереження. За даними ROC- аналізу визначено оптимальні значення точки порогу відсікання для показника іонів магнію у добовій сечі у дітей з міопією та СНДСТ: ≤ 2,3 ммоль/доб (чутливість 97%, специфічність 80%); AUC=0,97±0,12 (ДІ 0,95-0,99) (р<0,0001). Для показника іонів кальцію у добовій сечі значення точки порога відсікання становить ≤ 3,42 ммоль/доб (чутливість 96 %, специфічність 85 %); AUC=0,94±0,27 (ДІ 0,88-0,98) (р <0,0001). Зворотній кореляційний зв'язок між показником магнію та ступенем дисплазії складає: r= -0,65 (р<0,05), між показником кальцію та ступенем дисплазії: r= -0,59 (р<0,05).
Заключення. Отримані результати діагностичного значення показників іонів магнію (≤ 2,3 ммоль/доб) та кальцію (≤ 3,42 ммоль/доб) у добовій сечі у дітей з набутою міопією, а також зворотній середній кореляційний зв'язок між даними показниками та сполучнотканинною дисплазією, свідчать про можливість використання їх як біомаркерів у лабораторному скринінгу наявності СНДСТ в практичній роботі клініциста.
Ключові слова: міопія, сполучнотканинна дисплазія, діагностика, електроліти, сеча, діти
Література
1.Офтальмологічна допомога в Україні за 2014-2017 роки (аналітично-статистичний довідник) / Моісеєнко Р.О., Голубчиков М.В., Михальчук В.М., Риков С.О. –Кр-й: «ПОЛІУМ», 2018. – 314 с.
2.Будник Т.В. Результаты сопоставления фенотипических и клинических признаков недифференцированной дисплазии соединительной ткани, микроэлементной обеспеченности и офтальмологических данных у детей с прогрессирующей миопией / Т.В. Будник // Перинатология и педиатрия. – 2014. – № 2. – С. 41–45.
3.Иомдина Е.Н. Современные направления фундаментальных исследований патогенеза прогрессирующей миопии / Е.Н. Иомдина, Е.П. Тарута // Вестник РАМН. – 2014. – №3–4. – С. 44–49.
4.Дисплазия соединительной ткани / под ред. Т.И. Кадуриной, В.Н. Горбуновой. – СПб.: ЭЛБИ, 2009. – 714 с.
5.Ли В.В. Актуальность проблемы миопии у детей школьного возраста с признаками недифференцированной дисплазии соединительной ткани // В.В. Ли, Г.П. Смолякова, О.И. Кашура / Офтальмология. – 2018.- №2S. – С.58-64.
6.Селезнев А.В. Динамика миопической болезни у лиц с синдромом дисплазии соединительной ткани / А.В.Селезнев, Х. Насу // Офтальмохирургия. – 2012. – №4. – С.73.
7.Tsybulskaya T.E Anatomical, optical, biomechanical and morphometric parameters of the eye in children with acquired myopia and syndrome of undifferentiated connective tissue dysplasia / T.E. Tsybulskaya, N.G. Zavgorodnyaya, E.M. Ivachnenko [et al] // Запорізький медичний журнал. – 2018. – Т.20, №3(108). – С. 392–396.
8.Виннецкая М.И. Биохимические аспекты прогрессирующей миопии / М.И. Виннецкая, З.К. Болтаева, Е.И. Иомдина [и др.] // Офтальм. журнал. – 1988. – № 3. – С.155–158.
9.Бушуева Н.Н. Современные аспекты патогенеза и лечения прогрессирующей миопии / Н.Н. Бушуева // Науково-практич.конф. дитячих офтальмологів України з міжнар.участю: тези та лекції (4–5 жовтня 2012, Севастополь). – К., 2012. – С. 282–291.
10.Бикбов М.М. Некоторые биохимические показатели крови при приобретенной близорукости у детей / М.М. Бикбов, З.А. Даутова, Р.Р. Саматова [и др.] // Вестник Рос. Военно-Медицинской академии. – 2009. – № 3. – С.52–54.
11.Коваленко В.В., Яковлева А.И. Некоторые биохимические показатели крови у школьников с близорукостью // Офтальмол. журн. – 1978. – № 4. –С. 284–286.
12.Громова О.А. О диагностике дефицита магния. Часть 2. / О.А. Громова, А.Г. Калачева, И.Ю. Торшин [и др.] //Архивъ внутренней медицины. – 2014. – № 3(17). – С.6–10.
13.Торшин И.Ю. Молекулярные механизмы магния и дисплазии соединительной ткани // И.Ю. Торшин, О.А. Громова / Рос. мед.журн. – 2008. – №4. – С. 263–269.
Автори засвідчують про відсутність конфлікту інтересів, які б могли вплинути на їх думку стосовно предмету чи матеріалів, описаних та обговорених в даному рукопису.
Поступила 05.03.2019