Офтальмол. журн. — 2019. — № 6. — С. 7-14.

УДК  616.735:577.112:577.115.3:616.36

http://doi.org/10.31288/oftalmolzh20196714


PPARG- залежні відмінності енергетичного субстрату у пацієнтів із різними стадіями діабетичної ретинопатії хворих на цукровий діабет ІІ типу

С. О. Риков 1, д-р мед. наук, професор; Л. В. Натрус 2, д-р мед. наук, професор;  М. Ю. Биховець 1, аспірант

1 Національна медична академія післядипломної освіти імені  П. Л. Шупика; Київ (Україна)

2 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця;  Київ (Україна)

E-mail: Lnatrus777@gmail.com

КАК ЦИТИРОВАТЬ: Риков С. О. PPARG-залежні відмінності енергетичного субстрату у пацієнтів із різними стадіями діабетичної ретинопатії хворих на цукровий діабет IIтипу / С. О. Риков, Л. В. Натрус, М. Ю. Биховець // Офтальмол. журн. — 2019. — № 6. — С. 7-14.  http://doi.org/10.31288/oftalmolzh20196714  

 

PPARγ, фізично взаємодіють із FABP, тому здатність FABP модулювати ліпідну сигналізацію може бути використана для розробки ліків, вдосконалення терапевтичних чи профілактичних засобів метаболічних захворювань, а також для контролю активності їхніх мішеней, таких як PPAR 

Мета: дослідити PPARG-залежні відмінності енергетичного субстрату у пацієнтів із різними стадіями діабетичної ретинопатії хворих на цукровий діабет ІІ типу

Матеріал та методи. Дослідження охоплювало 101 хворого (101 око) із цукровим діабетом ІІ типу (ЦД ІІ), у яких за результатами офтальмологічного обстеження за шкалою ETDRS було виявлено різні стадії діабетичної ретинопатії (ДР). Контрольна група (КГ) включала 40 осіб без ЦД, які зіставні із пацієнтами за статтю, віком, індексом маси тіла. Поліморфізм гену визначали за допомогою ПЛР-реал тайм на автоматичному ампліфікаторі Gene Amp® PCR System 7500, вміст L-FABP визначали в сироватці крові методом ELISA Human L-FABP «Hycult Biotech».

Висновки: у хворих на ЦД ІІ із різним PPARG-залежним фенотипом виявлене достовірне коливання вмісту жирних кислот (ЖК) у складі мембран еритроцитів. У носіїв дикого генотипу вміст арахідонової ЖК на початку розвитку ДР різко підвищувався в 1,4 рази (р<0,05) відносно КГ, а із прогресуванням ДР зменшувався в 7,5 рази (р <0,05). У носіїв алелі 12Ala вміст арахідонової ЖК на початку розвитку ДР був в 2 рази меншим ніж в КГ (р<0,05) і поступово зменшувався із прогресуванням ДР. У носіїв дикого генотипу із прогресуванням ДР спостерігається поступове недостовірне підвищення протеїну L-FABP. У носіїв алелі 12Ala виникнення ДР супроводжується чотирикратним підвищенням (р<0,05) шаперону, а прогресування ДР супроводжується поступовим зменшенням його вмісту. 

Ключові слова:  діабетична ретинопатія, цукровий діабет ІІ типу, L-FABP, жирні кислоти, мембрана еритроцита, ліпідний обмін

Література

1.Балашевич Л. И., Измайлов А. С. Диабетическая офтальмопатия. СПб: Человек; 2012. 396 с. 

2.Пасечникова Н.В. Диабетическая макулопатия. Современные аспекты патогенеза, клиники, диагностики, лечения. Киев: из-во ООО» Карбон ЛТД». 2010. 154 с

3.Hammer SS, Busik JV. The Role of Dyslipidemia in Diabetic Retinopathy Vision Res. 2017 Oct; 139: 228–236. 

Crossref   PubMed

4.Sacks FM, Hermans MP, Fioretto P, et al. Association between plasma triglycerides and high-density lipoprotein cholesterol and microvascular kidney disease and retinopathy in type 2 diabetes mellitus: a global case-control study in 13 countries. Circulation. 2014 Mar 4;129(9):999-1008.  

Crossref   PubMed  

5.Persistent Effects of Intensive Glycemic Control on Retinopathy in Type 2 Diabetes in the Action to Control Cardiovascular Risk in Diabetes (ACCORD) Follow-On Study. Action to Control Cardiovascular Risk in Diabetes Follow-On (ACCORDION) Eye Study Group and the Action to Control Cardiovascular Risk in Diabetes Follow-On (ACCORDION) Study Group. Diabetes Care. 2016 Jul;39(7):1089-100. 

Crossref  PubMed 

6.Shiomi Y, Yamauchi T, Iwabu M, et al., A Novel Peroxisome Proliferator-activated Receptor (PPAR)α Agonist and PPARγ Antagonist, Z-551, Ameliorates High-fat Diet-induced Obesity and Metabolic Disorders in Mice // The Journal of Biological Chemistry 2015, 290, 14567-14581. 

Crossref   PubMed 

7.Cock TA., Houten SM, Auwerx J. Peroxisome proliferator-activated receptor-γ: too much of a good thing causes harm. 2004.EMBO Rep. 5, 142–147. 

Crossref   PubMed

8.Saremi L, Lotfipanah S, Mohammadi M, et al. The Pro12Ala polymorphism in the PPAR­γ2 gene is not associated with an increased risk of NAFLD in Iranian patients with type 2 diabetes mellitus// Cell Mol Biol Lett. 2019; 24: 12. 

Crossref   PubMed

9.Grimaldi PA. Peroxisome proliferator-activated receptors as sensors of fatty acids and derivatives. Cell Mol Life Sci. 2007 Oct;64(19-20):2459-64. 

Crossref  PubMed

10.Lee YK, Park JE, Lee M, Hardwicka J.P. Hepatic lipid homeostasis by peroxisome proliferator-activated receptor gamma 2 //Liver Res. 2018 Dec; 2(4): 209–215. 

Crossref   PubMed 

11.Ma X, Wang D, Zhao W, and Xu L. Deciphering the Roles of PPARγ in Adipocytes via Dynamic Change of Transcription Complex//Front Endocrinol (Lausanne). 2018; 9: 473. 

Crossref   PubMed  

12.Deeb SS, Fajas L, Nemoto M et al. A Pro12Ala substitution in the human PPARγ2 is associated with decreased receptor activity, improved insulin sensitivity, and lowered body mass index. Nat Genet 1998.20: 284–287. 

Crossref   PubMed  

13.Altshuler D et al.  The common PPARγ Pro12Ala polymorphism is associated with decreased risk of type 2 diabetes. Nat Genet 2000.26: 76–80. DOI:10.1038 / 79216

Crossref   PubMed  

14.Hu E, Kim JB, Sarraf P, Spiegelman BM.  Inhibition of adipogenesis through MAP-kinase mediated phosphorylation of PPARγ. Science 1996. 274: 2100–2103. 

Crossref   PubMed  

15.Esteves A, Ehrlich R. Invertebrate intracellular fatty acid binding proteins. Comp Biochem Physiol C Toxicol Pharmacol. 2006 Mar-Apr;142(3-4):262-74. Epub 2006 Jan 19. 

Crossref   PubMed  

16.Choromańska B, Myśliwiec P, Dadan J et al. The clinical significance of fatty acid binding proteins// Postepy Hig Med Dosw (Online). 2011.- 24;65. Р.759-63. 

Crossref   PubMed   

17.Boden G, Laakso M. Lipids and Glucose in Type 2 Diabetes. What is the cause and effect? Diabetes Care 2004 Sep; 27(9): 2253-2259. 

Crossref   PubMed  

18.Rykov SO,.Bykhovets MY, Natrus LV. Features of the lifestyle as a factor of the risk of development and progression of diabetic retinopathy in patients with diabetes mellitus of 2 types. Archive of Ophthalmology of Ukraine. 2019. 7(1), 54-61. 

Crossref   

19.Rykov SO,.Bykhovets MY, Natrus LV. The role of metabolic disorders and genotype in the diabetic retinopathy development (review) Archive of Ophthalmology of Ukraine. 2018. 6(3), 54-60.

20.Furuhashi M, Hotamisligil GS. Fatty acid-binding proteins: role in metabolic diseases and potential as drug targets //Nat Rev Drug Discov. 2008 Jun; 7(6): 489. 

Crossref   PubMed  

21.Кайдашев И.П., Расин А.М., Шлыкова О.А., и др., Частота Про12Ала полиморфизма гена PPARγ2 в украинской популяціии и его возможная связь с развитием метаболического синдрома. Цитология и генетика. 2007. №5 43-47. http://cytgen.com/articles/4150043a.pdf  

Crossref   

22.Ziablytsev SV, Mokrii VY. Association between allele 12Pro of rs1801282 polymorphism gene ppar and diabetes mellitus type 2 // Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery – 2016 - 3 (55) – с.34-38. 

23.Petrenko OV, Natrus LV, Tavartkiladze К Features of blood cells’ fatty acids content in patients with diabetic retinopathy. Archive of Ophthalmology of Ukraine. 2017.5. 3(19), 54-60. 

24.Auwerx J. PPARgamma, the ultimate thrifty gene. Diabetologia. 1999 Sep;42(9):1033-49. 

Crossref   PubMed  

Автори засвідчують про відсутність конфлікту інтересів, які б могли вплинути  на їх думку стосовно предмету чи матеріалів, описаних та обговорених в даному рукопису. 

Поступила 07.11.2019