Офтальмол. журн. — 2019. — № 6. — С. 39-43.
УДК 617.76-001.4-001.5:612.336.3.3
http://doi.org/10.31288/oftalmolzh201963943
Формування мікробних біоплівок при травматичних пошкодженнях допоміжного апарату ока
О. В. Петренко 1, д-р мед. наук, професор; М. М. Дранко 1, 2, лікар-офтальмолог, аспірант; В. М. Голубнича 3, канд. біол. наук; Л. В. Грицай 2, канд. мед. наук
1 Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика; Київ (Україна)
2 Сумська обласна клінічна лікарня; Суми (Україна)
3 Сумський державний університет, медичний інститут; Суми (Україна)
E-mail: drankoma@ukr.net
КАК ЦИТИРОВАТЬ: Петренко О. В. Формування мікробних біоплівок при травматичних пошкодженнях допоміжного апарату ока / О. В. Петренко, М. М. Дранко, В. М. Голубнича, Л. В. Грицай // Офтальмол. журн. — 2019. — № 6. — С. 39-43. http://doi.org/10.31288/oftalmolzh201963943
Актуальність. Біоплівки (мікробні спільноти) можуть бути утворені як патогенними, так і непатогенними мікроорганізмами. Формування біоплівок (БП) зумовлює численні проблеми в клінічній практиці, оскільки вони гальмують процес загоєння ран і часто характеризуються стійкістю до антибіотиків.
Мета. Дослідити здатність мікроогранізмів, виділених із ран пацієнтів із травматичними пошкодженнями допоміжного апарату ока (ДАО), утворювати БП.
Матеріал та методи. Було обстежено 60 пацієнтів із травматичними пошкодженнями ДАО. Проведено бактеріологічне дослідження мазків із ран з подальшим визначення видового складу та популяційного рівня мікрофлори. Далі аналізували здатність мікроорганізмів, які найчастіше висівались, формувати БП. Дослідження біоплівок проводили, визначаючи об’єм сформованої БП [O'Toole and Kolter, 1998] за допомогою фарбування БП генціан-віолетом (crystal violet). Метод базується на здатності барвника кристалічного фіолетового (CV) зв'язуватися з клітинами і матриксом БП. Інтерпретацію результатів проводили з урахуванням оптичної щільності зафарбованого розчинника.
Результати. Від 60 пацієнтів виділено та ідентифіковано 75 штамів мікроорганізмів. Грампозитивна мікрофлора склала 73% (n=54), а грамнегативна – 27% (n=20). Лідируючі позиції займають Staphylococcus aureus (n=21), Acinetobacter spp.(n=11), Кlebsiellа ozenae (n=8), Micrococcus spp. (n=8), Corynebacterium spp. (n=5), Artrobacter cuminsii (n=4), Staphylococcus epidermidis (n=3). Найбільша здатність до плівкоутворення проявляється у Staphylococcus aureus, Acinetobacter spp. і Кlebsiella ozenae, які є представниками умовно-патогенної флори. Staphylococcus aureus найбільш інтенсивно утворював БП в часовому проміжку з 1-ї по 3-ю добу, Acinetobacter spp. – в першу добу, а Кlebsiella ozenae – з 3-ї по 7-у добу.
Висновки. Більшість клінічно значимих мікроорганізмів, які були виділені з ран пацієнтів з травматичними пошкодженнями допоміжного апарата ока, мають здатність до формування мікробних БП. Найбільше ця здатність проявляється у Staphylococcus aureus, Acinetobacter spp. і Кlebsiella ozenae, які являються представниками умовно-патогенної флори.
Ключові слова: біоплівки, мікроорганізми, ранева інфекція, допоміжний апарат ока, генціан-віолет
Література
1.Биопленки: основные методы исследования: учебно-методическое пособие / А. М. Марданова, Д. А. Кабанов, Н. Л. Рудакова, М. Р. Шарипова. – Казань: К(П)ФУ, 2016. – 42 с.
2.Внутриглазная раневая инфекция: Руководство для врачей / А. М. Южаков, Р. А. Гундорова, В. В. Нероев, А. В. Степанов. – М. : ООО «Медицинское информационное агенство», 2007. – 240 с.
3.Мікробіологія з технікою мікробіологічних досліджень, вірусологія та імунологія: підручник (ВНЗ І-ІІІ р. а.) / В. А. Люта, О. В. Кононов. – 2-е вид. – Київ: Медицина, 2018. – 576 с.
4.Недашківська В. В. Біоплівки та їх роль в інфекційних захворюваннях / В. В. Недашківська, М. Л. Дронова, Н. О. Вринчану // Укр. науково-мед. молодіжн. журнал. – 2016. – №4(98). – С. 11-19.
5.Окулич В.К. Микробные биоплёнки в клинической микробиологии и антибактериальной терапии / В. К. Окулич, А. А. Кабанова, Ф. В. Плотніков. – Витебск: ВГМУ, 2017. – 300 с.
6.Осипова Е. В. Сравнительная количественная оценка способности образования биоплёнки различными клиническими штаммами бактерий на поверхности полистирола и стекла / Е. В. Осипова, И. В. Шипицына, З. С. Науменко // Междунар. журнал прикладных и фундаментальных исследований. – 2014. – № 8-1. – С. 55-58.
7.Петренко О. М. Вивчення здатності збудників флегмон м’яких тканин до формування біоплівок / О. М. Петренко, Б. Г. Безродний, О. Л. Бондарчук // Хірургія України. – 2016. – № 1. – С. 85-89.
8.Сідашенко О. Методи вивчення динаміки формування біоплівок умовно-патогенними бактеріями / О. Сідашенко, О. Воронкова, О. Сірокваша, А. Вінніков // Вісник Львівського університету. – Серія біологічна, 2014. – Випуск 65. – С. 20-33.
9.Симонова И. Р. Методы культивирования и изучения бактериальных биопленок / И. Р. Симонова, С. Н. Головин, Л. М. Веркина, Е. А. Березняк, С. В. Титова // Известия ВУЗов. – Северо-Кавказский регион. – 2017. – Выпуск 1. – с. 73-79.
10.Чеботарь И. В. Биоплёнки Staphylococcus aureus: структурно-функциональные характеристики и взаимоотношение с нейтрофилами: диссертация на соискание учёной степени д-ра мед. наук. – Н. Новгород, 2014. – 43 с.
11.Percival S. L., McCarty S. M., Lipsky B. Biofilms and wounds: an overview of the evidence // Advances in Wound Care. – 2015. – №7. Vol. 4. – P. 373–381.
Автори засвідчують про відсутність конфлікту інтересів, які б могли вплинути на їх думку стосовно предмету чи матеріалів, описаних та обговорених в даному рукопису.
Поступила 17.10.2019