Офтальмол. журн. — 2020. — № 5. — С. 8-12.

УДК  617.7-007.681-031.85

http://doi.org/10.31288/oftalmolzh20205812


Псевдоексфоліативна глаукома: клінічні ознаки

І. М. Безкоровайна, д-р мед.наук, професор; Жуіні Дхіа Еддін, Н. М. Безега

Українська медична стоматологічна академія; Полтава  (Україна)

E-mail: ibezkor@gmail.com

КАК ЦИТИРОВАТЬ:Безкоровайна І. М. Псевдоексфоліативна глаукома: клінічні ознаки / І. М. Безкоровайна, Еддін Жуіні Дхіа, Н. М. Безега // Офтальмол. журн. — 2020. — № 5. — С. 8-12. http://doi.org/10.31288/oftalmolzh20205812


Актуальність. Знання характерних клінічних ознак псевдоексфоліативної глаукоми (ПЕГ) є надзвичайно важливим для практикуючого офтальмолога, так як дозволяє своєчасно, на ранніх стадіях виявити одну з найтяжчих форм глаукомного процесу на фоні псевдоексфоліативного синдрому (ПЕС). Частота її виникнення коливається в межах від 25 до 30% від усієї відкритокутової глаукоми. У більшості випадків пацієнти з ПЕС оперуються з приводу катаракти з не встановленим діагнозом ПЕГ, а ПЕГ виявляється на пізніх стадіях та сприймається лікарями, як звичайна відкритокутова глаукома.

Мета. Виявити характерні клінічні ознаки, що відрізняють ПЕГ і можуть визначатися як діагностичні критерії.

Матеріал та методи. Нами було обстежено 114 пацієнтів (146 очей) з ПЕС, у віці від 59 до 90 років (74,73±0,50). Усім пацієнтам проводили візометрію, тонометрію, біомікроскопію, гоніоскопію, статичну комп’ютерну периметрію, оптичну когерентну томографію оптичним когерентним томографом SD-OCT Topcon 3D OCT-2000FA Plus (version 7/21/003/0), з використанням програм 3D Macula, 3D Disc та 3D (V) Glaucoma Analysis in the Macula 3D (V) 7.0x7.0 mm.

Результати. В обстежених встановлено ознаки наявності ПЕС з відкладеннями ексфоліативного матеріалу на різних структурах переднього відрізку ока. Для пацієнтів з наявністю елементів блокування кута передньої камери (звуження чи закриття кута, посилена пігментація, наявність зливних ексфоліативних конгломератів) були характерні більш високі цифри ВОТ в межах від 29 до 34 мм рт.ст. За наявності невеликих “зернових” чи “мереживних” ексфоліацій в куті передньої камери, ВОТ був у межах 22 – 28 мм рт.ст.

Зміни в полі зору за даними статичної периметрії виявлені у вигляді дифузного зниження світлової чутливості в 48,2%, розширення сліпої плями в 5,5%, парацентральних скотом у 4,0%, «назальної сходинки» у 5,5%, фокальних дефектів, неспецифічних для глаукоми в 13,2%, концентричного звуження поля зору в 23,6% випадків.

Дані ОКТ продемонстрували витончення шару NFL (33,60±0,43 в очах з ПЕС навіть без підвищення ВГД, при середньому показникові співвідношення Е/ДЗН 0,49±0,04, і значне витончення – 28,80±0,42 при ПЕГ), а також шарів гангліозного комплексу – NFL+GCL+IPL (98,80±0,43 при ПЕС і 84,0±1,87 при ПЕГ). Також ОКТ-дослідження вказує на значне стоншення нижнього, скроневого, носового та загального RNFL при ПЕС і ще більше при ПЕГ. Це свідчить про хоча й менш виражене, але все ж не лише макулярне, але й перипапілярне витончення сітківки. Причому значення товщини сітківки при ПЕС близькі до таких, що характеризують наявність глаукомного процесу при відкритокутовій глаукомі.

Висновки. Наявність псевдоексфоліативного синдрому є загрозливим фактором виникнення псевдоексфоліативної глаукоми, що в нашому дослідженні становило 26% випадків. Підвищення внутрішньоочного тиску при псевдоексфоліативній глаукомі характеризується більш високими показниками вранці (28,9% очей), або увечері та вранці (71,0 % очей) при нормальних показниках в денний час, що вимагає відповідного контролю. Детальний моніторинг товщини нервових волокон сітківки NFL та RNFL може сприяти ранньому виявленню очей з псевдоексфоліативним синдромом, які мають потенціал переходу в псевдоексфоліативну глаукому.

Ключові слова:  псевдоексфоліативний синдром, псевдоексфоліативна глаукома

 

Література

1.Бездітко П.А., Мельник В.О., Колотілов С.В. Спектроскопічний аналіз внутрішньоочної рідини пацієнтів з катарактою і глаукомою, асоційованою з псевдоексфоліативним синдромом // Офтальмол. журнал. – 2019. – №2. – С.3–6.

2.Безкоровайна І.М., Наконечний Д.О., Жуіні Дхіа Еддін. Частота виникнення псевдоексфоліативної глаукоми // Світ біології і медицини. – 2019. – № 3(69). – С. 10 – 13.

3.Elhawy E., Kamthan G., Dong C.Q., Danias J. Pseudoexfoliation syndrome, a systemic disorder with ocular manifestations // Human Genomics. – 2012. – №6(1). – Р.22.

4.Gottanka J., Kuhlmann A., Scholz M., Johnson D.H., Lütjen-Drecoll E. Pathophysiologic changes in the optic nerves of eyes with primary open angle and pseudoexfoliation glaucoma // Invest Ophthalmol Vis Sci. – 2005. – Vol.46(11). – P.4170-81.

5.Kim S., Sung K.R., Lee J.R., Lee K.S. Evaluation of lamina cribrosa in pseudoexfoliation syndrome using spectral-domain optical coherence tomography enhanced depth imaging // Ophthalmology. – 2013. – Sep;120(9). – P.1798-803. 

6.Manishi A. Desai, Richard K. Lee The medical and surgical management of pseudoexfoliation glaucoma // Int Ophthalmol Klin. – 2008. – Vol.48(4). – P.95–113. 

7.Plateroti P., Plateroti A.M., Abdolrahimzadeh S., Scuderi G. Pseudoexfoliation syndrome and pseudoexfoliation glaucoma: a review of the literature with updates on surgical management // Jоurnal Ophtalmology. – 2015; 2015: 370371. Publihed online 2015 Oct 29. 

8.Vidas S., Popović-Suić S., Novak Lauš K., Jandroković S. et al. Analisis of ganglion cell complex and retinal nerve fiber layer thickness in glaucoma diagnosis // Acta Clin Croat. – 2017. – Vol.56. – P.382-390. 

 

Автори засвідчують про відсутність конфлікту інтересів, які б могли вплинути  на їх думку стосовно предмету чи матеріалів, описаних та обговорених в даному рукопису. 

Поступила  09.04.2020