Полный текст Pdf 
УДК 617.7-001.37:617.713-07+577.11-085-039.73
https://doi.org/10.31288/oftalmolzh20141103107
Динамика содержания аминного азота и оксипролина в роговице кроликов при применении внутривенных инъекций цитофлавина в лечении щелочного ожога
Р. И. Чаланова, д-р мед. наук, С. Г. Коломийчук, ст. науч. сотр, С. В. Пархоменко, ст. лаборант, М. Мбарки, аспирант
ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова НАМН Украины»
Ключевые слова: роговица, ожог, аминный азот, оксипролин, цитофлавин
Ключові слова: рогівка, опік, амінний азот, оксипролін, цитофлавін
Вступ. Актуальність роботи заключається у вивченні ефективности включення інфузіонної терапії в вигляді внутришньовенних інфузій цітоф-лавіну в комплексну терапію опіків очей з метою стимуляціїрепаративних процесів в рогівці.
Мета роботи — вивчити динаміку вмісту аміного азоту і оксипроліну в рогівці кроликів при застосуванні внутришньовених інфузій цітофлавіну в лікуванні лужного опіку.
Результати. В умовах експериментального опіку застосування цітофлавіну сприяє нормализації вмісту амінокислот на 21 добу, в той же час в контрольнії групі (без препарату) він значно зростає тількі після 45 доби. Після 21 доби жсперименту при застосуванні цітофлавіну відмічається нормализація оксипроліну в рогівці.
Висновки. В умовах експериментального опіку застосування цітофлавіну сприяє прискоренню зростання рівня аміного азоту рогівкі. Вміст амінокислот в цих умовах практично нормалізується до 21 доби, в той же час в контролі (без препарату) він значно зростає тількі після 45 доби. Після 21 доби з моменту нанесення опіку в групі тварин, одержавших цітофлавін, відмічається нормалізація оксипроліну в рогівці, в контролі спостерігається більш високий рівень цієї амінокислоти, що може бути обумовлено в першу чергу надлишковим рубцюванням і переважним накопиченням білків обпеченої рогівки.
Литература
1.Андрушкова О. А. Экспериментальное обоснование применеия гидролизата РНК (ЭНКАД) при химическом ожоге роговицы / О. А. Андрушкова, В. П. Пле-винскис, С. А. Якименко // Офтальмол. журн. — 1990 — № 6. — С. 338- 343
2.Волков В. В. О звеньях патогенеза ожоговой болезни глаз // «Симпозиум в лечении ожогов глаз»: Тез. докл. — М., 1989. — С. 3-4.
3.Гундорова Р. А. Особенности патогенеза тяжелых ожогов глаз /Р. А. Гундорова, И. П. Маслова, Г. Г. Бордюгова // Мат. III Всесоюзн. конф. «Современные средства первой помощи и методы лечения ожоговой болезни». — М., 1986. — С.328- 328
4.Метеліцина I. П. Процеси перекисного окисленняя ліпідів і антиоксидантний потенціал крові й рогівки при хімічних опіках без і на тлі застосування ербісо-лом / І. П. Метеліцина, О. М. Панько, С. А. Якименко, О. Г. Гусєва // Фармакол.вісник — 1999. — № 1. — С. 65-71
5.Новые методы биохимического анализа. // Изд. Ленинградского универ. — 1991. — 395 с.
6.Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ 8ТАТІ8ТІСА. — М.: Медиа Сфера, 2002. — С. 312.
7.Чаланова Р. И. Исследование активности окислительно-восстановительных ферментов (лактатдеги-дрогеназы и глюкоза-6-фосфатдегидрогеназы) в камерной влаге при лечении экспериментального ожога роговицы внутривенными инфузиями цитофдавина / Р. И. Чаланова, С. Г. Коломийчук, М Мбарки // Зб наук. праць. Проблеми військової охорони здоров'я — Київ. — 2013. — в.№ 38. Т.1 С.404- 416
8.Чаланова Р. И. Активность лактатдегидрогеназы и глюкоза-6-фосфатдегидрогеназы в крови при экспериментальном ожоге глаза в процессе применения внутривенных инфузий цитофлавина / Р. И. Чаланова, С. Г. Коломийчук, М. Мбарки // Офтальмол. журн. — 2013. — № 4. — С. 81-86
9.Якименко С. А. Некоторые биохимические показатели в динамике ожогового процесса в глазу и их значение / С. А. Якименко, Р. И. Чаланова, С. Г. Коломийчук, Т. И. Гладуш // Офтальмол. журн. — 2002. — № 3. —С. 5-11
