Полный текст Pdf 
УДК 617.741–004.1–053.9–073+534.838.4–089.87
https://doi.org/10.31288/oftalmolzh2015196102
Усовершенствованный метод определения плотностных характеристик хрусталика у больных возрастной катарактой по данным ультразвукового В-сканирования
Я. А. Гриценко, врач, С. К. Дмитриев, д-р мед. наук, А. Г. Ковальчук, канд. мед. наук, М. И. Скипа, В. Г. Беликов, А. А. Батирев А. А., Н. В. Пасечникова, член корр., проф., д-р мед. наук
ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова НАМН Украины»; Одесса (Украина)
E-mail: awsed2005@ukr.net
Вступ. За останні роки в хірургії катаракти широко застосовується методика фемтосекундної лазерної екстракції катаракти, яка найбільш ефективна у хворих з І-ІІІ ступенем щільності кришталика за класифікацією Buratto. У зв’язку з цим, є актуальним проведення передопераційної діагностики механічних властивостей кришталика для диференціального відбору хворих, у яких планується проведення фемтосекундної лазерної екстракції катаракти.
Мета. Розробити спосіб визначення щільністних характеристик кришталика на підставі дослідження показника відносного акустичного опору у хворих з віковою катарактою з використанням ультразвукового (УЗ)-В сканування для вибору оптимальної хірургічної тактики лікування.
Матеріал і методи. У 51 хворого з віковою катарактою було зроблено оперативне втручання — факоемульсифікація катаракти з імплантацією інтраокулярної лінзи (ЮЛ) (64 ока). Усім хворим проведено УЗ цифрове сканування кришталика на приладі «CineScan» з визначенням акустичної ехогенності в різних шарах кришталика та за допомогою вдосконаленої методики визначено показник відносного акустичного опору в різних шарах кришталика.
Результати. За даними дослідження встановлено, що існує прямий кореляційний зв’язок між показниками відносного акустичного опору, визначеного до операції, і показником кумулятивної диспарантної енергії, який можна визначити після проведення операції в кожному конкретному випадку (коефіцієнт Пірсона 0,78).
Висновки. Застосування вдосконаленого методу визначення щільністних характеристик кришталика дозволило виявити прямий кореляційний зв’язок між показником відносного акустичного опору, визначеним до операції, і показником кумулятивної диспарантної енергії.
Отримані дані дозволяють об’єктивно виділяти хворих з І—III ступенем щільності кришталика для проведення фемтосекундної лазерної екстракції катаракти.
Ключевые слова: катаракта, относительное акустическое сопротивление, УЗ-В сканирование, факоэмульсификация
Ключові слова: катаракта, відносне акустичний опір, УЗ-В сканування, факоемульсифікація
Литература
1.Аветисов К. С. Новые подходы к исследованию хрусталика на основе комбинированного ультразвуокового метода // Дисс. канд. мед. наук. — 2011. — 128 с.
2.Балашевич Л. И. К дискуссии по проблеме факоэмульсификации катаракты // Новое в офтальмологии. — 1996. — № 4. — С.45–47.
3.Коростелёва Н. Ф., Марченкова Т. Е. Значение биомикроскопии в определении плотности катаракты перед факоэмульсификацией // Вестник офтальмол. — 1989. — № 6. — С.43–45.
4.Макаров И. А. Квантитативный анализ изображений хрусталика в выборе метода хирургического лечения катаракты // Тезисы докл. Междунар. съезда офтальмологов по рефракционной и катарактальной хирургии. — М., 2002. — С.34.
5.Чупров А. Д. Клинико–экспериментальное обоснование технологий хирургии катаракты с использованием малых разрезов // Дисс..... докт. мед. наук. — 2004. — 275 с.
6.Юсеф Н. Ю. О новых возможностях усовершенствования современной факоэмульсификации при различных видах–катаракт // Дисс..... д-ра мед. наук. — М., 2000.
7.Юсеф С. Ю. О критериях выбора хирургической тактики при факоэмульсификации в дооперационном периоде // Дисс.... канд. мед. наук. — М., 2000.
8.Buratto L. Хирургия катаракты. Переход от экстракапсулярной экстракции катаракты к факоэмульсификации. Fabiano Editore. — 1999. — 474 p.
9.Cheeks L. T., Summerer R. W., Green K. Optimal pupil diameter for Scheimpflug slit image photography of the lens in man // Ophthalmol. Res. — 1992. — Vol.27. — № l. — P.71–77.
10.Chylack L. T., Leske M. C., Sperduto R. et al. Lens Opacities Classification
11.System // Arch Ophthalmol. — 1988. — Vol.106. — P.330.
12.Chylack L. T., Leske M. C., McCarthy D. et al. Lens Opacities Classification System II (LOCS II) // Arch Ophthalmol. — 1989. — Vol.107. — P.991.
13.Chylack L. T., Wolfe J. K., Singer D. M. et al. The Lens Opacities Classification System III. The Longitudinal Study of Cataract Study Group // Arch Ophthalmol. — 1993. — Vol.111. — P.831–836.
14.Chylack L. T., Ransil B. J., White O. Classification of human senile cataractous change by the American Cooperative Cataract Research Group (CCRG). Method: III. The association of nuclear color (sclerosis) with extent of cataract formation, age, and visual acuty // Invest. Ophthalmol. — 1984. — Vol.25. — № 2. — P.174–180.
15.Klein B. E. K., Magli Y. L., Neider M. W., Klein R. Wisconsin System for Classification of Cataracts from Photographs, NTIS Accession No. PB90–138306, US Department of Commerce, National Technical Information Service, Springfield, VA 22161.
16.Sasaki K., Shibata T., Obazawa H. et al. Classification system for cataracts: Application by the Japanese Cooperative Cataract Epidemiology Study Group // Ophthalmic Res. — 1990. — Vol.22 (Suppl 1). — P.46.
17.Sparrow J. M., Bron A. J., Brown N. A. P. et al. The Oxford clinical cataract classification and grading system // Int Ophthalmol. — 1986. — Vol.9. — P.207–225.
18.Taylor H. R., West S. K. A simple system for the clinical grading of lens opacities // Lens Res. — 1988. — Vol.5. — P.17
19.West S. K., Rosenthal F., Newland H. S. et al. Use of photographic techniques to grade nuclear cataracts // Invest Ophthalmol Vis Sci. — 1988. — Vol.29. — P.73
