Офтальмол. журн. — 2009. — № 6. — С. 16-22.
УДК 617.741-004.1-053.9:615.837.3-089
http://doi.org/10.31288/oftalmolzh200961622
ВЛИЯНИЕ ПЕРВИЧНОГО ЗАДНЕГО НЕПРЕРЫВНОГО КАПСУЛОРЕКСИСА НА ТОЛЩИНУ ЦЕНТРАЛЬНЫХ ОТДЕЛОВ СЕТЧАТКИ ПОСЛЕ УЛЬТРАЗВУКОВОЙ ФАКОЭМУЛЬСИФИКАЦИИ ВОЗРАСТНОЙ КАТАРАКТЫ
С. Е. Минакова, асп., С. К. Дмитриев, д-р мед. наук
ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова АМН Украины»
Робота присвячена вивченню впливу нової методики первиннозаднього безперервного капсулорек-сиса (ПЗБК) при факоемульсифікацїї вікової катаракти на товщину центральних відділів сітківки у порівнянні з іншими видами оперативних втручань.
Аналіз результатів, одержаних у 137хворих (172 ока), прооперованих у період з 2006 по 2009рік, за допомогою оптичної когерентної томографії, показав, що ультразвукова факоемульсифікація вікової катаракти супроводжується збільшенням товщини макулярної зони сітківки на другу добу як при проведенні ПЗБК, так і без нього, однак при використанні вдосконаленої методики ПЗБК збільшення товщини сітківки на цей термін в усіх випадках не перевищувало 20% від вихідних даних і лише в одному випадку потовщення зберігалося на протязі місяця після операції. Через 3 місяці товщина сітківки наближалася до доопераційного рівня.
Ключевые слова: возрастная катаракта, первичный задний непрерывный капсулорексис, толщина сетчатки, оптическая когерентная томография.
Ключові слова: вікова катаракта, первинний задній безперервний капсулорексис, товщина сітківки, оптична когерентна томографія.
ЛИТЕРАТУРА
1. Балашевич Л. И., Тахтаев Ю. В., Радченко А. Г. Задний капсулорексис в ходе факоэмульсификации при прозрачной задней капсуле хрусталика // Офтальмохи-рургия. — 2008. — № 1. — С. 36-41.
2. Егорова Э. В., Иошин И. Э., Толчинская А. И., Каси-мова Д. П. Задний капсулорексис в профилактике по-мутнений задней капсулы хрусталика // Офтальмохи-рургия. — 2002. — № 4. — С. 11-13.
3. Першен К. Б., Соловьева Г. М., Пашинова Н. Ф. За-дний капсулорексис — решение проблемы вторичных катаракт? // «Современные технологии катаракталь-ной и рефракционной хирургии — 2005»: Сб. науч. статей / ФГУ МНТК «Микрохирургия глаза». — М., 2005. — С. 258-261.
4. Francoise Van Cauwenberge, Jean-Marie Rakic, Albert Ga-land. Complicated posterior capsulorhexis: etiology, management, and outcome // Br. J. Ophthalmol. — 1997. — Vol. 81. — P. 195-198.
5. Hugkulstone C. E. Inraoperative and early postoperative results of suction posterior capsulorhexis //J. Cataract Refract. Surg. — 2002. — Vol. 28, № 1. — P. 126-130.
6. Lubinski W., Lak D., Gronkowska J. et al. Visual function and late complications after cataract surgery by phaco-emuslification with primary posterior capsulotomy and intracapsular foldable intraocular lens implantation // Klin. Oczna. — 2005. — Vol. 107, № 10-12. — P. 611-614.
7. Menapace R., Stifter E. M. Macular intergity after posterior capsulorhexis with optic buttonholing as assessed by optical cogerence tomography // XXV Congress of the ES-CRS, Stockholm. — 2007. — P. 94.
8. Zaczek A., Petrelius A., Zetterstrom C. Posterior continu-ous curvilinear capsulorhexis and postoperative inflammation // J. Cataract Refract. Surg. — 1998. — Vol. 24. — P. 1339-1342.