Офтальмол. журн. — 2010. — № 1. — С. 69-73.
УДК 617.721.6-02:617.741-004.1-085.27
http://doi.org/10.31288/oftalmolzh201016973
СОСТОЯНИЕ ЭНЗИМАТИЧЕСКОЙ АНТИОКСИДАНТНОЙ СИСТЕМЫ ХРУСТАЛИКА И ВЛАГИ ПЕРЕДНЕЙ КАМЕРЫ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ КАТАРАКТЕ НА ФОНЕ АЛЛЕРГИЧЕСКОГО УВЕИТА И ПРИМЕНЕНИЯ МЕКСИДОЛА
В. В. Савко (младший), врач, Е. И. Байдан, ст. лаборант
ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова АМН Украины»
При моделюванні катаракти на тлі алергічного увеїту встановлено, що розвиток потьмарень кришталика супроводжується статистично достовірним зниженням показників активності супероксиддисмутази (СОД) та глутатіонпероксидази (ГПО) у кришталику і волозі передньої камери в порівнянні з контролем: активність СОД у кришталику була знижена на 67,9%, у волозі передньої камери — на 53,3%, активність ГПО — на 68,7% та 51,8%. Виявлена здатність мексидола спричиняти коригуючий вплив на активність СОД і ГПО, що можливо трактувати як значущу ланку механізму антикатарактальної дії цього препарату.
Ключевые слова: увеальная катаракта, моделирование, активность антиоксидантних ферментов, мексидол.
Ключові слова: увеальна катаракта, моделювання, активність антиоксидантних ферментів, мексидол
ЛИТЕРАТУРА
1.Бабижаев М. А., Шведова В. А., Архипенко Ю. В. и др. Накопление продуктов перекисного окисления липидов в хрусталике при катаракте//Бюл. экспер. биол. — 1985. — С. 299 — 301.
2.Егоров Е. А., Алехина В. А., Волобуева Т. И. и др. Использование нового антиоксиданта «Гистахром» в лечении заболеваний глаз//Клінічна офтальмологія. — 1998. — Бр. 3. — С. 12 — 16.
3.Лазаренко Л. Ф., Глинчук Я. И., Чередеев А. Н. и др. Состояние иммунологической реактивности у больных рецидивирующим увеитом, леченных хирургическим методом//Офтальмол. журн. — 1985 —. №7. —С. 417 — 420.
4.Леус Н. Ф. Изучение биохимических механизмов катарактогенеза. Уровень глутатиона при развитии экспериментальной катаракты//Офтальмол. журн. —1980. — №7. — С. 423 — 426.
5.Леус Н. Ф. О пусковых мезанизмах катарактогенеза// Офтальмол. журн. — 1985. — №7. — С. 430 — 434.
6.Леус Н. Ф., Метелицьша И. П., Дрожжиіа Г. И. и др. Способ моделирования лучевой катаракты // Л. С. №1684803, СССР, МКИ 5609 В 23//28. Открытия изобрет. — 1991. — 38 С.
7.Леус М. Ф., Савко В. В. «Спосіб моделювання увеальної катаракти». Патент України № 16049, А 6Ш 9/00. Пром. власність. — 2006. — №7.
8.Леус Н. Ф., Савко В. В. (младший), Набиль Аслам. Экспериментальное обоснование применения мета-болической коррекции антиоксидантной системы в реабилитации больных увеальной катарактой// Тез. 5 міжнар. конф. офтальмол. країн Причорномор'я. Одеса, 2007. — С. 61-63.
9.Мальцев Э. В., Багиров Н. А., Аль Шариф Ясер. Перспективы развития медикаментозного лечения ката-ракты// Офтальмол. журн. — 2002. — №2. — С. 46-50.
10.Метеліцина I. П.. Розвиток кришталикових помутнінь унаслідок хронічної дії на кролів ікс-випромінювання в низьких дозах та поліхромного світла//Укр. радіол. журн. — 2001. — Т. 9. — Вип. 3. — С. 306 — 310.
11.Панченко Н. В., и др.. Осложнения увеитов как причины инвалидности//Матер. науково — практ. конф. «Хірургічне лікування та реабілітація хворих з офтальмологічною патологією». Київ. 2004. — С. 179 — 180.
12.Панченко М. В., Федорченко М. О., Мазур Р. Ф. Стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи у хворих з увеальною катарактою//Тез. докл. 5 міжнар. конф. офтальмол. країн Причорномор'я. Одеса, 2007. — С. 73 — 74.
13.Савко В. В. (младший). Изучение антикатарактального действия мексидола в эксперименте и клинике при увеите, осложненном катарактой //Філатовські читання. Науково-практ. конф. з міжнар. участю, Одеса 2009. — С. 129-130.
14.Савко В. В. (младший), Коломийчук С. Г. Активность антиоксидантных ферментов во влаге передней камеры и хрусталике при моделированных увеальной и световой катарактах и аллергическом увеите // Оф-тальмол. журн. — 2008. — №6. — С. 64 — 68.
15.Справочник Видаль. М.: АстраФармСервис. — 2003. — С. Б-569.
16.Федоров С. Н., Глинчук Я. И., Захаров В. Д. и др. Хирургическое лечение рецидивирующих увеитов//Офтальмол. журн. — 1983. — №2. — С. 98-101.