Офтальмол. журн. — 2013. — № 4. — С. 81-86.

Полный текст Pdf 

УДК 617.713-001.37-07+577.11:615.032-092.9

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201348186

Активность лактатдегидрогеназы и глюкоза — 6-фосфатдегидрогеназы в крови при экспериментальном ожоге глаза в процессе применения внутривенных инфузий цитофлавина

Р. И. Чаланова, д. мед .н., ст. н. с., С. Г. Коломийчук, мл. н. с., Мбарки Моез, аспирант

ГУ « Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова НАМН Украины» Отдел послеожоговой патологии  глаза

Ключевые слова: ожоги глаз, углеводно-фосфорный обмен, цитофлавин, эксперимент

Ключові слова: опіки очей, вуглеводно-фосфорний обмін, цитофлавін, експеримент

Вступ. Питання енергетичного обміну при опіковому ураженні очей вивчені ще не достатньо і не розробленим залишається питання його корекції.

Метою досліджень з'явилось вивчення динаміки показників лактатдегідрогенази і глюкоза-6-фосфатдегідрогенази в сироватці і гемолізаті крові в перебігу экспериментального опікового процесу при застосуванні внут-ришньовенних инфузій цитофлавіну.

Матеріал і методи. Дослідження проведено на обох очах 40 кроликів з модельованим изольованим важким лужним опіком. В контролі з 10 по 14 добу внутришньовенно вводили 2,5 мл фізіологічного розчину, а в основній группі — 0,5 мл цитофлавіну в 2,0 мл фізіологічного розчину. На 3,7,14. 21, 30-у и 45 —у добу здійснювали забір крові і камерної вологи для проведення біохімічніх досліджень.

Результати. В динаміці опікового процесу виявлено підвищення активності лактатдегідрогенази в сироватці крові і зниження активності глюкоза-6-фосфатдегідрогенази в гемолізаті крові, що свідчить об активації гліколітичних процесів і пригніченні пентозофосфатного циклу. Висновки. Застосування цитофлавіну сприяє прискоренню відновлювання цих показників, що сприяє більш позитивному перебігу відновлювальних процесів в обпеченій рогівці.

Литература
1.Блинова Л. В., Содержание рибофлавина и аскорбиновой кислоты в роговой оболочке при ожогах глаз / Л. В. Блинова., Цыпин Л. М. Шейнберг А. И. // Вестник офтальмол. — 1961. — № 6. — С. 48-53
2.Каплунович П. С. Поглощение кислорода роговой оболочкой в норме и при ожогах щелочью / П. С. Ка-плунович // Офтальмол. журн. —  1966. — №8.— С. 585-588.
3.Каплунович П. С. Гистохимические исследования ро-говицы при ее ожогах щелочью / П. С. Каплунович // Офтальмол. журн. — 1966. — № 4. — С.65-69.
4.Каплунович П. С. Патогенез и патогенетическая терапия химических ожогов глаз в свете современных представлений / П. С. Каплунович // Вестник офтальмол. — 1967. — № 6. — С. 27-30
5.Кацнельсон А. Б. Новые направления в изучении па-тогенеза и в патогенетической терапии ожогов глаз / А. Б. Кацнельсон // Вестник офтальмол. —  1962. — № 4. — С.3-7.
6.Меерсон Ф. 3., Адаптация к стрессовым ситуациям и физическим нагрузкам. Ф. 3. Меерсон, М. Г. Пшен-никова. — М., «Медицина», 1988. — С.224
7.Моисеева Н. Н. Активность дегидрогеназ переднего эпителия роговицы при ожоге щелочью / Н. Н. Моисеева // Офтальмол. журнал. — 1984. — № 1. — С. 4650
8.Новые методы биохимического анализа. // Изд. Ле-нинградского универ. — 1991. — 395 с.
9.Павлюченко П. И. Экспериментальное изучение баланса гликогена в роговой оболочке при ожогах глаз щелочью в условиях различных методов лечения / П. И. Павлюченко // Вестник офтальмол. — 1963. — № 1. — С. 52-56
10.Пучковская Н. А., Ожоги глаз / Н. А. Пучковская, С. А. Якименко, В. М. Непомящая. — М. : Медицина, 2001. — 256 с.
11.Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. — М.: Медиа Сфера, 2002. — С. 312.
12.Чаланова Р. И. Дезадаптивный тип индивидуальной адренергической иммунореактивности организма на ожоговую травму глаза / Р. И. Чаланова // Офтальмол. журн. — 2010. — № 4. — С.37-41.
13.Чернова А. А. Влияние некоторых консервативных методов лечения на содержание молочной кислоты в обожженной роговой оболочке / А. А. Чернова // Офтальмол. журн. — 1968. — № 3. — С. 28-32
14.Bergmeyer H. U. Methoden der enzymatischen Analyse. — Herausgegeben von H. U. Bergmeyer. — Berlin. — 1986. — S. 2198-2203.
15.Pfister R. R. The efficacy of ascorbate treatment after severe experimental alkali-burns depends upon the route of administration / C. A. Paterson, J. W. Spiers et al. // Invest. Ophthalmol. Vis Sci. — 1980. — № 19. — Р.1526- 1529.
16.Phan T. M. Ascorbic acid therapy in a thermal burn model of corneal ulceration in rabbits / T. M. Phan, R. P. Zelt, K. R. Kenyon // Am. J. Ophthalmol. — 1985. — № 99. — Р.74-82