Полный текст Pdf 

УДК 617.76-089.87-089.28/29

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201365761

Применение полимерно-композиционного материала при формировании опорно-двигательной культи после эвисцерации глаза (Предварительные результаты)

Н. М. Бигун1, врач, А. П. Малецкий2, д. м. н., В. И. Дубкова2, к. х. н., О. И. Маевская3, м. н. с.

1 Львовская областная клиническая больница, Украина, Львов

2 ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова НАМИ Украины», Украина, Одесса

3 ГУ «Институт общей и неорганической химии Национальной академии наук Беларуси», Беларусь, Минск

Ключевые слова: евісцерація ока, опорно-руховий імплант, полімерно-композиційні матеріали

Ключові слова: евісцерація ока, опорно-руховий імплант, полімерно-композиційні матеріали

Вступ. Застосування біологічних тканин як пластичного матеріалу не завжди задовольняє хірурга, тому створення полімерно-композиційних матеріалів (ПКМ) для відновлення анатомо-функціональних порушень має наукове та практичне значення.

Мета: вивчити клінічну ефективність застосування імпланту на базі полімерно-вуглецьової композиції при формуванні опорно-рухового імплан-ту (ОРГ) після евісцерації ока.

Матеріал і методи. Аналіз проведено на 13 хворих у віці 21—67 років з піс-лятравматичним увеїтом та субатрофією очного яблука. Гмплант приміщували в склеральному мішку після евісцерації ока у зв'язку з ускладненнями після травми. Надійність фіксації досягалася за рахунок формування лунки в ОРГ і штифту на задній поверхні протезу.

Результати. У13 хворих був відзначений помірний набряк тканин орбіти, на восьмий день на кон'юнктиві сформувався рубець, стінки лунки були заповнені епітелієм. Сумарна рухомість протезу в чотирьох меридианах склала (140,3 + 15,0)о.

Висновки. 1. ПКМ має відносну інертність по відношенню до м'яких біологічних тканин, схильний до прорастання та інкапсулювання тканинами, а також добре піддається моделюванню. 2. ПКМ не схильний до резорбції, що дозволяє досягти позитивних анатомо-функціональних результатів. 3. Розроблена технологія надійної фіксації очного протезу забезпечила підвищення його сумарної рухомості в чотирьох меридіанах до (140,3 +15,0)<>.

Литература

1.Аніна Є. I., Левтюх В. І. Хірургічне та медикаментозне відновлення зору. Тезиси XII симпозіума по офталь-мол. Чернівці, Украина: 2001, С.8.

2.Веселовськая З. Ф., Шадрина Н. М., Веселовськая Н. М. Ефективність нової технології формування опорно-рухової культі після видалення очного яблука з застосуванням комбінованого імплантату. Офталь-мол. журн. 2004, №3: С 32-35.

3.Груша Я. О., Хоссейн П. X., Новиков И. А. Применение Карботекстима-М при пластике стенок орбиты аллохрящом и аллоплантом. Офтальмол. 2004, Т. 1, № 4: С. 30-33.

4.Гундорова Р. А., Вериго Е. Н., Черноокова В. А. Пока-зания к удалению глазного яблока на основе анализа течения посттравматического увеита. Тезисы научно-практ. конф. Воспалительные заболевания органа зрения. Челябинск, Россия: 2004, С. 95- 98.

5.Красновид Т. А., Тычина Н. П., Наровченко Т. Н. Об основных причинах удаления глазного яблока Тезисы II мгжнародн. конф. офтальмол. Причорномор'я. Одеса, Украина: 2004, С. 147- 148.

6.Сергиенко Н. М., Рыков С. А., Крыжановская Т. В. Со-стояние и динамика слепоты и инвалидности вследствие патологии органа зрения в Украине. Зб1рник наукових праць сшвробггаиюв КМАПО iM. П. Л. Шу-пика. — вип. 13, кн. 4. — Киев, Украина: 2004, С. 582586.

7.Филатова И. А., Полякова Л. Я. Причины и методы удаления глазного яблока по данным отдела травмы глаза института имени Гельмгольца. Сб. научн. работ. Восстановительное лечение при последствиях особо тяжелых повреждений органа зрения, полученных в чрезвычайных ситуациях. Москва, Россия: 2002, С. 44-46.

8.Яхницкая Л. К., Красильникова В. Л., Коваленко Ю. Д. Энуклеация в современной офтальмологии. Здраво-охран. — Белоруссии: 2001, 12: С. 37- 38.

9.Jordan D. R., Klapper S. R., Mawn L., et al. Abscess for-mation within a synthetic hydroxyapatite orbital implant. Can. J. j Ophtalmol. — 1998. — v.33. — N 6: 329- 332.