Полный текст Pdf 

УДК 617.735-006.311.03:616-008.6-089+621.791.7

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201365156

Особенности проведения витрэктомии с использованием высокочастотной электросварки биологических тканей при резекции гемангиомы сетчатой оболочки у больных с синдромом Гиппель-Линдау

Н. Н. Уманец, канд. мед. наук, Н. В. Пасечникова, член-корр. НАМH Украины, д-р мед. наук., В. В. Вит, д-р мед. наук, проф., В. А. Науменко, д-р мед. наук

ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им В. П. Филатова НАМИ Украины»

E-mail: n.umanets@mail.ru

Ключові слова: сітківка, гемангіома, високочастотне електрозварювання біологічних тканин, синдром Гіппель-Ліндау, вітректомія

Ключові слова: сітківка, гемангіома, високочастотне електрозварювання біологічних тканин, синдром Гіппель-Ліндау, вітректомія

Актуальність. В лікуванні хворих із синдромом Гіппель-Ліндау при розмірах пухлини більш за 2 діаметри ДЗНта\або ускладнених відшаруванням сітківки операцією вибору є вітректомія. Основним ускладненням при цьому є кровотеча із судин гемангіоми.

Мета. Вивчити особливості проведення вітректомії із використанням високочастотного електрозварювання біологічних тканин при резекції гемангіоми сітківки у хворих з синдромом Гіппель-Ліндау. Матеріал і методи. Під нашим спостереженням знаходились 10 хворих (10 очей) з діагнозом синдром Гіппель-Ліндау. Вітректомія виконувалась трьохпортовим доступом калібром 20О. З метою гемостаза виконували високочастотне електрозварювання біологічних тканин наступними па-раметрами: напруга- 24—30 В, сила тока — до 0,3 А, частота — 66,0 кГц, експозиція — до 1,0 секунди. Після ретинотомії гемангіома видалялась із витреальної порожнини через склеротомію для подальшого гістологічного дослідження.

Результати. Макроскопічно гемангіоми сітківки являли собою округлі утворення оранжево-червоного кольору, що розташовувались у товщі сітківки. При резекції гемангіом геморагічних ускладнень не виявлялось. У віддалені терміни прилягання сітківки досягнуто у всіх випадках. Офтальмоскопічно відмічалось зменшення калібру живлячих пухлину судин, хоріоретинальний рубець з випадінням пігмента по краю ретинотомії. Гострота зору підвищилась в 40 % випадків.

Заключення. Вітректомія з резекцією гемангіоми є ефективним методом лікування хворих із синдромом Гіппель-Ліндау. Застосування високочастотного електрозварювання біологічних тканин під час ендорезекції ангіо-матозних вузлів дозволяє уникнути кровотечі із живлячих судин у всіх випадках. Це пояснюється облітерацією просвіту судин в місцях прикладання зварювального зонда за рахунок коагуляційного некрозу.

Литература

1.Вит. В. В. Опухолевая патология органа зрения: моно-графия в 2-х томах. Т.1. — Одесса: Атропринт, 2009. — 616 с.

2.Калинина Л. В. Наследственные болезни метаболизма и факоматозы. — Медицина. — 1981. — С. 112-131.

3.Кацнельсон Л. А. Сосудистые заболевания глаз. М: Медицина. — 1990. — С. 167- 175.

4.Михина 3. П. Лучевая терапия хориоидальных метастазов / 3. П. Михина, Е. Е. Гришина // Мед. радиология. — 2000. — № 1. — С.12-14.

5.Пасечникова Н. В. Высокочастотная электросварка тканей заднего отдела глазного яблока (модифицированный генератор ЕК-300М1) с применением оригинального моно- и биполярного инструментария / Пасечникова Н. В., Уманец Н. Н., Артемов А. В. [и др.] // Офтальмол. журн. — 2012. — № 2. — С.45- 49.

6.Терещенко А. В. Фотодинамическая терапия ангиома-тоза сетчатки препаратами хлоринового ряда (пилотное исследование) / А. В. Терещенко, Ю. А. Белый и др. // Рефракц. хирургия и офтальмология. — 2007. — № 4. — С. 16-21.

7.Уманец Н. Н. Влияние высокочастотной электросварки биологических тканей (модифицированный генератор ЕК-300М1) на длительность кровотечения из магистральных сосудов сетчатки при моделировании внутриглазного кровотечения у кроликов по сравнению с диатермокоагуляцией / Уманец Н. Н. // Офтальмол. журн. — 2012. — № 5 — С.88-91.

8.Gaudric A. Vitreoretinal Surgery for Severe Retinal Capillary Hemangiomas in Von Hippel-Linday Disease / A. Gaudric, V. Krivosic, G. Duguid [et al] // Ophtalmol-ogy. — 2011. — Vol.118. — P. 142- 149.

9.Horton W. A. Von Hippel-Lindau disease: clinical and pathological manifestations in nine families with 50 affected members / W. A. Horton, V. Wong, R. Eldridge // Arch Intern Med. — 1976. — Vol. 136. № .7. — P. 769- 777.

10.Lonser R. R. Von Hippel-Lindau disease / R. R. Lonser,

G. M. Glenn, M. Walther [et al] // Lancet. — 2003. — Vol. 361. — P. 2059- 2067.

11.Rosa R. H. Clinicopathologic correlation of argon laser photocoagulation of retinal angiomas in a patient with von Hippel-Lindau disease followed for more than 20 years / R. H. Rosa, M. F. Goldberg, W. R. Green // Retina. — 1996. — Vol. 16. — № .2. — P.145- 156.

12.Sigelman J. Retinal diseases. Pathogenesis, laser therapy and surgery. Boston, Little, Brown and Company. — 1984. — P.316.

13.Tootee A. Von Hippel-Lindau disease: a new approach to an old problem / A. Tootee, S. Hasani-Ranjbar // Int. J. En-docrinol Metab. — 2012. — Vol. 10. — № .4. — P.619- 624.