Офтальмол. журн. — 2014. — № 4. — С. 51-58.
УДК: 617.77- 006.06.6-097- 092.18
https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201445158
Экспрессия дифференцировочных (С016, С019) и активационных маркеров (0025, 0095) лимфоцитов периферической крови у больных злокачественными эпителиальными опухолями кожи век без рецидива и с рецидивом опухоли в динамике наблюдения
И. А. Сафроненкова, канд. мед. наук, ст. науч. сотр.
ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова НАМИ Украины», Одесса(Украина)
E-mail: safronenkova@ukr.net
Ключевые слова: злокачественные эпителиальные опухоли кожи век, рецидив, иммунологический статус, маркеры лимфоцитов (С016 +, С019 +, С025 +, С095 +).
Ключові слова: злоякісні епітеліальні пухлини шкіри повік, рецидив, іммунологічний статус, маркери лімфоцитів (С016 +, С019 +, С025 +, С095 +).
Вступ. Імунологічний статус хворих злоякісними епітеліальними пухлинами (ЗЕП) шкіри повік при проведеннірадіокріогенного лікування носить складний комбінований характер і полягає, з одного боку — розвитком імуносупресії, викликаної неопластичним процесом, а з іншого боку — іму-номодуляцією протипухлинної імунної відповіді під впливом лікувальних факторів. Контроль його відновлення при проведенні протипухлинного лікування та спостереженні в динаміці вивчений недостатньо. Мета. Вивчити в динаміці фенотипи лімфоцитів периферичної крові по експресії дифференційних (СБ16 +, СБ19 +) і активаційних (СБ25 +, СБ95 +) маркерів у хворих ЗЕП шкіри повік без рецидиву і з рецидивом пухлинного процесу. Матеріал і методи. Дослідження проведене у 68 хворих ЗЕП шкіри повік стадії Т2а — 3Ь N0 М0. Чоловіків було 29 (42.6 %), жінок — 39 (57,4 %). Контрольну групу склали 28умовно здорових осіб віком 64,0±9,91 років, чоловіків було 12 (46,4 %), жінок — 16 (53,6 %). Фенотипічний склад лімфоцитів периферичної крові хворих ЗЕП оцінювали за допомогою панелі специфічних МкАТ (СШ6 +, СШ9 +, СБ25+, СБ95).
Результати. Відносний вміст (СБ19 +) в досліджуваних групах був достовірно підвищений в порівнянні з контролем в 1,3рази (відповідно р = 0,01 і 0,02) і залишався високим протягом усього періоду спостереження. Відносний вміст субпопуляції (СБ16 +) — лімфоцитів в групі хворих без рецидивів пухлини достовірне підвищувався с (11,5±0,57) % до (13,5±5,6) % (р = 0,03) через 6 місяців і знижувався до вихідних значень через 12 місяців. У групі з рецидивами ЗЕП шкіри повік відносний рівень експресії (СБ16 +) через 6 і 12 місяців залишався практично на одному рівні. Відмінності між значеннями рівня експресії (СБ16 +) у зазначені терміни спостереження в досліджуваних групах були статистично значущими (відповідно р = 0,001, 0,002) . Рівень активації лімфоцитів (СБ25 +) у хворих ЗЕП шкіри повік через 6 і 12 місяців після лікування у групі без рецидиву мав тенденцію до рівномірного зниження в зазначені терміни і досягав контрольних значень. У групі рецидивів спостерігалося статистично значуще зниження цих показників з (36,1+8,3) до (21,0+5,78) % через 6 місяців (р = 0,000) і до (18,4+1,67) % (р = 0,001) — через 12 місяців. У групі пацієнтів без рецидиву пухлини спостерігалася тенденція до зниження рівня експресії (СБ95 +) через 6 місяців після лікування, а в групі з рецидивами — вміст (СБ95 +) зберігався на одному рівні з вихідним. Через 12 місяців в групі без рецидивів відносний вміст (СБ95 +) в периферичній крові статистично значимо знизився з (19,2+0,97) до (11,6+0,39) % (р = 0,002), наближаючись до контрольних значень. Навпаки, у хворих з рецидивами через рік після лікування експресія (СБ95 +) достовірно підвищилася з (17,5+2,75) до (22,9+1,11) % (р = 0,02). Різниця значень рівня експресії маркера пізньої активації лімфоцитів (СБ95 +) на цей термін спостереження між обома досліджуваними групами була так само статистично значимою (р = 0,000).
Висновок. Були визначені імунологічнімаркери: (СБ16+), (СБ25+) і (СБ95+), які, при моніторингу, проведеному після закінчення лікування, дозволили розробити критерії несприятливого, щодо рецидиву пухлини, прогнозу перебігу ЗЕП шкіри повік.