УДК 617.753.2:612.821:615.851

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201634145

Мониторинг психоэмоционального состояния больных миопией после психокоррекции дезадаптивных индивидуально-психологических характеристик

Н. А. Ульянова1, д-р мед. наук, К. В. Аймедов 2, д-р мед. наук, профессор, Н. С. Семенюк, врач

Одесский национальный медицинский университет

E-mail: ulyanova@ukr.net

Вступ. Характерною особливістю динаміки прогресування міопії є асиметричний темп з наявністю періодів швидкого збільшення передньозаднього розміру ока, і, відповідно, посилення рефракції, які збігаються з періодами інтенсивного росту у дітей та підлітків. Раніше виявлена можлива залежність між психоемоційним станом пацієнтів і прогресуванням захворювання, розроблено методи психокорекції. Однак, відсутні дані щодо ефективності розроблених методів психокорекції дезадаптивних порушень у віддалений період після лікування.

Мета. Оцінити віддалені результати психокорекції дезадаптивних індивідуально-психологічних характеристик у пацієнтів з міопією.

Матеріал і методи. Під наглядом знаходилися 71 студент з міопією, 43 — з еметропією. Для діагностики індивідуально-психологічних особливостей використовувалися: тест Спілбергера-Ханіна, методика «особистісного диференціала», методика діагностики ірраціональних настанов А. Елліса, методика Амірхана для визначення домінуючих копінг-стратегій, тест ЛОБІ, структуроване клінічне діагностичне інтерв’ю. Оцінка психоемоційного стану проводилася в умовах спокою і в умовах екзаменаційного стресу. За даними психодіагностичного дослідження студенти з міопією були розділені на три групи корекції. Лікування проводилося із застосуванням когнітивно-поведінкової терапії, раціонально-емотивної терапії, арт-терапії, фармакотерапії. Повторне діагностичне обстеження і терапія проводилися через рік після попередньої.

Результати. Застосування медико-психологічного корекційного комплексу дозволяло статистично достовірно зменшити кількість психологічних порушень у студентів з міопією. Збільшувалася частота використання активних поведінкових стратегій, спрямованих на самостійне вирішення виникаючих проблем. Досягнуті показники зберігалися протягом року спостереження, впродовж якого збільшувалася кількість пацієнтів з гармонійним типом ставлення до хвороби. Однак через рік після лікування кількість пацієнтів з міопією з високою ситуативною тривожністю, астенічними і афективними проявами психопатологічного синдрому збільшувалася, що вимагало повторного призначення психокорекційної терапії.

Висновки. Застосування запропонованого алгоритму психологічного супроводу хворих з міопією, який передбачає на I етапі проведення діагностики психоемоційного стану хворих з міопією; на II етапі — визначення мішеней і формування груп психокорекційної терапії; на III етапі — диференційоване використання когнітивно-поведінкової терапії, раціонально-емотивного тренінгу, що дозволяє ефективно коригувати психоемоційний стан пацієнтів. Ефективність проведеного лікування і тривалість досягнутого терапевтичного ефекту збільшується при своєчасному застосуванні повторних курсів психотерапії.

Ключевые слова: миопия, индивидуально-психологические особенности, психокоррекция.

Ключові слова: міопія, індивідуально-психологічні особливості, психокорекція.

 

Литература

Кот О. А. Современное представление об этиологии, патогенезе и лечении спазмов аккомодации (обзор литературы) / О. А. Кот, В. И. Злобина // Таврич. мед.-биол. вестн. — 2011. — Т. 14, ч. 2, № 56. — С. 276–281.

Особливості акомодаційно-конвергентно-зіничної системи ока і психофізіологічного статусу школярів / Пасєчнікова Н. В., Дегтяренко Т. В., Шакір М. Х. [та ін.] // Офтальмол. журн. — 2008. — № 1. — С. 6–11.

Агаева Р. Б. Близорукость у лиц молодого возраста и подростков в Азербайджанской республике / Р. Б. Агаева // Офтальмология. Восточная Европа. — 2014. — № 2. — С. 48–53.

Дегтяренко Т. В. Комплексна оцінка психофізіологічного статусу школярів з використанням методу пупілографії / Т. В. Дегтяренко, О. В. Ушан, Н. М. Бушуева // Наука і освіта. — 2004. — № 4–5. — С. 20–23.

Ульянова Н. А. Інформаційний стрес як фактор впливу на психоемоційний стан хворих на міопію / Н. А. Ульянова, К. В. Аймедов, О. В. Кривоногова // Вісник проблем біології і медицини. — 2014. — № 3. — С. 212–216.

Ульянова Н. А. Психокоррекция дезадаптивных индивидуально-психологических характеристик больных с миопией / Н. А. Ульянова, К. В. Аймедов, О. В. Кривоногова, Л. В. Венгер // Офтальмология. Восточная Европа. — 2014. — № 4. — С. 21–30.

Миронова Е. Е. Сборник психологических тестов. Часть I / Миронова Е. Е. — Минск: Женский институт ЭНВИЛА, 2005. — 155 с.

Каменюкин А. Г. Антистресс-тренинг / А. Г. Каменюкин, Д. В. Ковпак. — СПб.: «Питер», 2008. — 224 с.

Эллис А. Практика рационально-эмоциональной поведенческой терапии / А. Эллис, У. Драйден. — СПб.: Речь, 2002. — 352 с.

Amirkhan J. H. Factоr analiticaly drived measure оf cорing: the strategy indicatоr / J. H. Amirkhan // J. оf Рersоnality and Sоcial Рsychоlоgy. — 1990. — Vol. 59. — p. 1066–1074.

Кабанов М. М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике / М. М. Кабанов, А. Е. Личко, В. М. Смирнов. — Л.: Медицина, 1983. — 312 с.

User’s guide for SCID-I Structured Clinical Interview for DSM-IV-TR Axis I Disorders, research version / First M., Gibbon M., Spitzer R., Williams J. — New York: Biometrics Research Department, New York State Psychiatric Institute, 2012. — 147 р.

Табачніков С. І. Актуальні проблеми психолого-психіатричної та психотерапевтичної допомоги постраждалим внаслідок техногенних аварій та катастроф / С. І. Табачніков // Арх. психіатрії. — 2002. — № 1. — С. 5–8.

Табачніков С. І. Деякі особливості клінічної структури й динаміки психічних розладів у постраждалих внаслідок аварій та катастроф техногенного характеру / С. І. Табачніков // Арх. психіатрії. — 2003. — № 2. — С. 11–13.

Табачніков С. І. Значение риск-факторов в формировании пограничных психических расстройств у работников угольной промышленности Украины / С. І. Табачніков // Український медичний альманах. — 2004. — Т. 7, № 4. — С.146–148.

Гланц С. Медико-биологическая статистика / С. Гланц. — М.: Практика, 1998. — 459 с.