УДК 617.713-002.3.44-089.843.168

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh20165313

Результаты лечебной кератопластики с использованием «Кератоксеноимплантата» свиньи при тяжелых деструктивных воспалительных процессах роговицы человека

Г. И. Дрожжина, Т. Б. Гайдамака, Е. В. Ивановская, В. В. Осташевский, Б. М. Коган, В. Я. Усов, Н. В. Пасечникова

«Институт глазных болезней и тканевой терапии НАМН Украины»; Одесса (Украина)

E-mail: cornea @ te.net

Вступ. Одним з основних методів хірургічного лікування хворих з тяжкими деструктивними запальними процесами (ТДВП) рогівки є кератопластика. Виконана як ургентне втручання при ТДВП рогівки, кератопластика є єдиним методом, що дозволяє зберегти око як орган і в ряді випадків створити перспективи для виконання хірургічних втручань з оптичною метою. У зв’язку з недосконалістю правової бази, що забезпечує забір донорського матеріалу для трансплантації, а також в результаті збільшення військового, дорожньо-транспортного і побутового травматизму, проблема дефіциту донорського матеріалу особливо актуальна. Величезний дефіцит донорського матеріалу для кератопластики (КП) змушує шукати додаткові джерела трансплантаційного матеріалу. Одним з таких матеріалів є рогівка свині, яка за своєю структурою і біомеханічними параметрами має схожість з рогівкою людини. 

Матеріал і методи. Проведено клінічний аналіз результатів 32 ксенокератопластик, виконаних з лікувальною метою у відділі патології рогівки Інституту ім.В. П. Філатова з січня 2013 по грудень 2015року 32 хворим з важкими деструктивними запальними процесами рогівки різної етіології з використанням «кератоксеноімплантатів», виготовлених з кріоліофілізі- рованої рогівки свині.

Результати. В результаті лікування око як орган було збережено. Прозорого приживлення ксенотрансплантатів у віддалені терміни після операції не спостерігалося. З 27 хворих, яким проведена пошарова і наскрізна ксено- кератопластіка, напівпрозоре приживлення ксенотрансплантата отримано в 9 випадках (33,3 %), мутне — в 18 (66,7 %). «Біологічне покриття» в двох випадках прижилося мутно, в 3 випадках розсмокталося через 2—8 тижнів після операції.

У віддалені терміни після кератоксенотрансплантаціі на 7 очах (21,9 %) спостерігався частковий лізис ксенотрансплантата, з них в 5 випадках була проведена повторна кератопластика донорською рогівкою людини, в одному випадку одномоментно з антиглаукоматозною операцією і в другому випадку — з екстракцією мутного кришталика. Антиглаукоматоз- ні операції у віддалені терміни проведені на 5 очах (15,6 %). В результаті проведеної ксенотрансплантації гострота зору покращилась на 5 (15,6 %) очах, не змінилася на 24 (75 %) очах, погіршилася на 3 (9,6 %) очах. При деструктивних процесах невеликого діаметра парацентральної і периферичної локалізації вдалося зберегти і підвищити зорові функції. Перспективи виконання оперативних втручань з оптичною метою були збережені у 20 пацієнтів (62,5 %).

Висновок. Таким чином, як показали проведені клінічні спостереження, за відсутності донорської рогівки людини в ургентних випадках можливе використання «кератоксеноімплантата» для лікувальної кератопластики з метою усунення запального процесу і збереження ока.

Ключевые слова: деструктивные воспалительные процессы роговицы, лечебная кератопластика, кератоксеноимплантат.

Ключові слова: деструктивні запальні процеси рогівки, лікувальна кератопластика, кератоксеноімплантат