Офтальмол. журн. — 2018. — № 5. — С. 15-19.

УДК  617.713-002-02:616.523:617.711-004.1-085-678.048-036.8

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201851519

 

Ефективність біофлавоноїду кверцетину в лікуванні герпетичного кератиту у хворих із синдромом сухого ока

С. Я. Рафалюк 1, асистент кафедри офтальмології; Т. Б. Гайдамака 2, д-р мед. наук 

1 НЛьвівський національний медичний університет імені Данила Галицького; 

Львів (Україна)

2 ДУ "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова НАМН України"

Одеса (Україна)

E-mail:  sofiyaeye@ukr.net

КАК ЦИТИРОВАТЬ: Рафалюк С. Я. Ефективність біофлавоноїду кверцетину в лікуванні герпетичного кератиту у хворих із синдромом сухого ока / С. Я. Рафалюк, Т. Б. Гайдамака // Офтальмол. журн. — 2018. — № 5. — С. 15-19. https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201851519


Вступ. Особлива увага офтальмологів до проблеми синдрому сухого ока викликана не лише його поширеністю, але й також підвищеною частотою серед пацієнтів з інфекційними запальними процесами рогівки та кон’юнктиви. 

Мета. Вивчити вплив застосування біофлавоноїду кверцетину на перебіг запального процесу у хворих з герпетичним кератитом та синдромом сухого ока.

Матеріал та методи. Клінічні дослідження були проведені у 40 хворих з герпетичним кератитом (поверхневий кератит) і синдромом сухого ока та 17 хворих лише з герпетичним кератитом. Пацієнти, які приймали участь в основному досліджені, були розділені на дві групи. Основна група – пацієнти з герпетичним кератитом та синдромом сухого ока, які поруч із традиційною терапією застосовували біофлавоноїду кверцетин, що містився в препараті «Ліпофлавон» (15 хворих),  контрольна група – пацієнти з герпетичним кератитом та синдромом сухого ока, які отримували  лише традиційну терапію (25 хворих).

Результати. Клінічні дослідження підтверджують, що включення препарату Ліпофлавон в комплексне лікування пацієнтів з герпетичним кератитом та синдромом сухого ока значно зменшує вираженість клінічних симптомів запалення і зменшує тривалість протікання запального процесу. У пацієнтів основної групи, які в комплексному лікуванні отримували Ліпофлавон, епітелізацію деревовидної ерозії рогівки спостерігали на (4,7±0,4) добу, що було достовірно швидше в порівнянні з контрольною групою (6,8±0,6) доби; інфільтрація рогівки була відсутня в основній групі на (5,5±0,5) добу, в контрольній групі на (7,8±0,7) добу. Показники проби Ширмер II в контрольній групі склали (7,36±0,28) мм/5хв., в основній групі - (10,47±0,83) мм/5хв. Час розриву сльозної плівки в контрольній групі становив (5,24±0,19) секунд, в основній – (6,13±0,32) секунд.

Висновки. Встановлено, що включення препарату Ліпофлавон в комплексне лікування хворих з герпетичним кератитом та синдромом сухого ока дозволяє значно підвищити ефективність терапії, про що свідчать прискорення епітелізації рогівки, розсмоктування інфільтратів, а також достовірне покращення кількісних та якісних показників сльозопродукції. 

Ключові слова: герпетичний кератит, синдром сухого ока, Ліпофлавон

 

Литература

  1. Анина Е. И. Распространенность заболеваний роговой оболочки глаза у населения Украины // Тези доп. II Міжнародної наук. конф. офтальмологів Причорномор'я. – Одеса, 2004. – С.14. 
  2. Бржеский В. В. Заболевания слезного аппарата: пособие для практикующих врачей / В. В. Бржеский. [2-е изд.]. – СПб.: Изд-во Н.-Л., 2009. – 106 с.
  3. Дрожжина Г. И. Современные методы лечения синдрома сухого глаза // Офтальмол. журн. – 2013. – № 5. – С.89-95. 
  4. Дрожжина Г.И. Вирусные заболевания роговицы и конъюнктивы // Здоров’я України. – 2002. – № 5. – С. 35-36.
  5. Жабоедов Г. Д. «Синдром сухого глаза» клиника, диагностика, лечение: учеб.-метод. Рекомендации / Г.Д.Жабоедов, В. В. Киреев. – К., 2006. – 24 с.
  6. Наследов А. SPSS компьютерный анализ данных в психологии и социальных науках / Наследов А. – Спб.: Питер, 2005. – 416 с.
  7. Рафалюк С. Я. Влияние Липофлавона на активность окислительно-восстановительных ферментов в слезной жидкости при кератите у больных с синдромом сухого глаза / Т. Б. Гайдамака, С. Я. Рафалюк // Офтальмологія. – 2016. – №2. – С. 54-57.
  8. Рафалюк С. Я. Возможность метаболической коррекции патохимических нарушений роговицы при индуцированном кератите у животных с синдромом сухого глаза / С. Я. Рафалюк // Офтальмологія. – 2015. – № 2. – С. 211-220.
  9. Скрипник Р. Л. Новое в лечении синдрома сухого глаза /Р. Л. Скрипник, И. Д. Скрипниченко // Укр. Мед. Часопис. – 2011. – Т. 1 (81). – С. 79–80.
  10. Сомов Е. Е. Синдром слезной дисфункции (анатомо-физиологические основы, диагностика, клиника и лечение) / Е. Е. Сомов. – СПб.: Человек, 2011. – 160 с.
  11. Сомов Е. Е. Этиопатогенетические основы синдрома «сухого глаза» и принципы подхода к его лечению. В кн.: Материалы юбилейной научной конференции, посвященной 75-летию основания первой в России кафедры детской офтальмологии «Невские горизонты-2010» / Е. Е. Сомов. – 15–16 октября 2010 года, Санкт-Петербург, т.2., С. 482–487.
  12. Baudouin C. The pathology of dry eye. Surv Ophthalmol. – 2001. – Vol.45. – P.S211-20.
  13. Begley C. G. The relationship between habitual patient-reported symptoms and clinical signs among patients with dry eye of varying severity / C. G. Begley, R. L. Chalmers, L. Abetz, K. Venkataraman, P. Mertzanis, B. A. Caffery, C. Snyder, T. Edrington, D. Nelson, T. Simpson // Invest. Ophthalmol Vis Sci. – 2003. – Vol.44. –P.4753-4761.
  14. Bourcier T. Decreased corneal sensitivity in patients with dry eye / T. Bourcier, V. Borderie // Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. – 2005. – Vol. 46. – P. 2341–2345. 
  15. Brewitt H. Dry eye disease: the scale of the problem / Brewitt H., Sistani F. // Surv Ophthalmol. – 2001. – Vol. 45. – P.S199-S202. 
  16. Javadi M. A. Dry eye syndrome / M. A. Javadi, S. Feizi // Journal of Ophthalmic and Vision Research. – 2011. – Vol.6. – P.192-198.
  17. Wilson S. E. Corneal cells: chatty in development, homeostasis, wound healing, and disease / S. E. Wilson, M. Netto, R. Jr. Ambrósio // Am. J. Ophthalmol. – 2003. – Vol.136. – P.530-536.

Поступила 30.05.2018