УДК  617.7(477)(092)М.Кос

http://doi.org/10.31288/oftalmolzh201948285

 

Українська офтальмологія в іменах: др. Михайло Кос (1863-1930) 

С. С. Надрага 1, кандидат історичних наук, О. В. Турчак 2, доктор юридичних наук

1 Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького;   Львів (Україна)

2  Національна академія сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного; Львів (Україна)

E-mail: m.nadraga@gmail.com

КАК ЦИТИРОВАТЬ: Надрага М. С. Українська офтальмологія в іменах: др. Михайло Кос (1863-1930) / М. С. Надрага, О. В. Турчак // Офтальмол. журн. – 2019. – №4. – С. 82-85. http://doi.org/10.31288/oftalmolzh201948285

 

Стаття присвячена багатогранній постаті Михайла Коса – українського військового лікаря, офтальмолога, відомого громадського діяча. Авторами представлений творчий і життєвий шлях вченого, його науковий та публіцистичний доробок. Проаналізовано його наукові і науково-популярні праці у сфері офтальмології та поширенні знань про очні хвороби.

Доробок М. Коса є дуже широким та різностороннім. Його праці потребують пильної уваги вчених-істориків та вчених-офтальмологів. Публікації лікаря у різні періоди його життя стосувалися як актуальних наукових офтальмологічних проблем, так і спроб поширення медичних знань, медичної просвіти українського населення та способів протидії і запобігання очним хворобам.

Окрему нішу його наукових інтересів складають біографічні праці, присвячені видатним постатям у галузі медицини та, що особливо цікаво, гуманітарного права.

Багатогранність особистості Михайла Коса проявилася у заснуванні та становленні Українського Лікарського Товариства, що об’єднувало лікарів-українців Східної Галичини.

Варта уваги й військова кар’єра М. Коса. Більшу частину служби було присвячено австрійській армії, але в роки національно-державного відродження на західноукраїнських землях початку ХХ ст. дух патріота покликав його до розбудови та служіння Українській державі.

Про визнання вченого-офтальмолога засвідчує обрання Коса членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка.

Науковий інтерес викликають його щоденники і записники часу Першої світової війни.

Ключові слова: вчений-офтальмолог, військовий лікар, лікарська практика, очні хвороби, симуляції, окуляри, катаракта, косоокість, вади зору

Література

1.Др Михайло Кос… : [некролог] // Український голос (Перемишль). – 1930. – 23 лютого (ч. 7). – С. 5–6.

2.Колянчук О. Він лікував, учив і виховував / Олександр Колянчук, Володимир Семенів // Народне здоров’я. – 2015. – Квітень (№ 4). – С. 4.

3.Кос М. Зизоокість / М. Кос // Дѣло. – 1901. – 9 (22) серпня (ч. 178). – С. 1 ; 10 (23) серпня (ч. 179). – С. 1.

4.Кос М. Очна катаракта / М. Кос // Дѣло. – 1901. – 4 (17) липня (ч. 148). – С. 1.

5.Кос. М. Очні хиби у новобранцїв: (виклад виголошений 3. цьвітня 1902 в науковім товаристві військових лікарів в Перемишли) / Михайло Кос // Збірник математично-природописно-лїкарської секциї Наукового Товариства імени Шевченка. Т. ІХ. – Львів: накладом Т-ва. З Друк. Наук. Т-ва ім. Шевченка, 1903. – С. 1–10.

6.Кос. М. Про скалічення очей / М. Кос // Український голос (Перемишль). – 1920. – 29 серпня (ч. 25). – С. 2.

7.Косъ М. Уживанє окулярôвъ / М. Кос // Дѣло. – 1900. – 31 марта (13 цвѣтня) (ч. 74). – С. 1–2.

8.Надрага М. С. Михайло Кос – український військовий лікар в австрійській армії / Надрага М. С., Турчак О. В. // Перспективи розвитку озброєння та військової техніки сухопутних військ : збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 17–18 травня 2018 р.). – Львів : Нац. акад. сухопутних військ, 2018. – С. 349.

9.Щоденник з часів І-ої світової війни. Кн. 1 : 1914–1915 [Рукопис] // ЛННБ України ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. – Ф. 158 (Кос Михайло), од. зб. 19. – 38 арк.

10.Kos M. Ein Fall von Augenverletzung durch Exercierschuss / Michael Kos // Der Militäerarzt. – 1900. – 23 Februar (№ 4). – S. 49–51.

11.Kos M. Erworbenes Ankyloblepharon infolge akuten Trachoms / Michael Kos // Wiener Medizinische Wochenschrift. – 1903. – 22 August (№ 34). – S. 1614–1616.

 

Поступила 28.05.2014 

Автори засвідчують про відсутність конфлікту інтересів, які б могли вплинути  на їх думку стосовно предмету чи матеріалів, описаних та обговорених в даному рукопису.