Офтальмол. журн. — 2020. — № 2. — С. 36-44.

УДК  617.7-007

http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202023644


Особливості акомодаційно-конвергентної зіничної реакції у здорових дітей і підлітків в залежності від їх віку і тонусу вегетативної іннервації

Духаер Шакір, лікар; Н. М. Бушуева Н.Н., д-р мед. наук;  С. Б. Слободяник, канд. мед. наук

ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України;    Одеса (Україна)

E-mail:  bushuyevan@gmail.com

КАК ЦИТИРОВАТЬ: Духаер Шакір. Особливості  акомодаційно-конвергентної  зіничної  реакції у здорових дітей і підлітків в залежності від їх віку і тонусу вегетативної іннервації / Шакір Духаер, Н. Н. Бушуева, С.Б. Слободяник // Офтальмол. журн. – 2020. – № 2. – С. 36-44. http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202023644

 

Вступ. Тісний зв'язок зіничної реакції з акомодацією обумовлює інтерес до вивчення акомодаційної зіничної реакції як методу оцінки вегетативного забезпечення акомодаційної зіничної реакції як у здорових дітей, так і у осіб з розладами акомодації. Інтерес представляє дослідження залежності показників акомодаційно-конвергентної зіничної реакції від віку дітей та загального тонусу вегетативної іннервації. Очікується, що показники пупілографії могли б розглядатися як об’єктивний критерій оцінки акомодаційно-конвергентно-зіничної реакції, а у пацієнтів з розладами акомодації – також сприяти вибору того чи іншого методу лікування. 

Мета – вивчити особливості акомодаційно-конвергентної зіничної реакції при переведенні погляду здалека поблизу у здорових дітей та підлітків в залежності від їх віку та загального тонусу вегетативної іннервації. 

Матеріал та методи. Дослідження акомодаційної зіничної реакції було проведено у 269 здорових дітей та підлітків (538 очей) віком від 6 до 18 років, які за віком розподілялися на три групи: 1) діти віком 6–9 років (77 осіб);  2) діти віком 10–14 років (96 осіб); 3) підлітки віком 15–18 років (96 осіб). Оцінку загального вегетативного тонусу здійснювали за допомогою вегетативного індексу Кердо (ВІК). Пупілографічні дослідження проводилися за допомогою комп’ютерного окулографа «ОК-2» (Одеса, Україна). Визначали площу зіниці, амплітуду її зміни та тривалість періодів зміни розміру зіниць. 

Результати. Встановлено нормативні величини пупілографічних показників акомодаційно-конвергентної зіничної реакції у здорових дітей та підлітків віком від 6 до 18 років та встановлено залежність цих показників від віку дітей та загального балансу вегетативної іннервації. Виявлено, що загалом при симпатотонії показники площі зіниці та амплітуда її зміни значно більші, а часові показники зміни розмірів зіниць значно менші, ніж при ейтонії та парасимпатотонії; у парасимпатотоніків швидкість зміни розмірів зіниць найповільніша, а амплітуда – найменша. У дітей молодшого віку (6-9 років) швидкість акомодаційної зіничної реакції і розміри площі зіниць в цілому менші, ніж у більш старших дітей (10-18 років), що може свідчити про неповну структурно-функціональну зрілість акомодативно-конвергентно-зіничної системи в цьому віці. 

Висновок. Виявлені закономірності дають підстави розглядати дані пупілографії в якості об’єктивного критерію оцінки акомодаційно-конвергентно-зіничної реакції у дітей різного віку і стану балансу вегетативної іннервації.

Ключові слова: акомодація, пупілографія, акомодаційно-конвергентна зінична реакція, діти та підлітки, вегетативна нервова система

Література

1.Аккомодация. Руководство для врачей. / Под ред. Л.А. Катаргиной. – М.: Апрель,– Москва, 2012. – 230 с.

2.Von Noorden G. K., Campos E. C. Binocular Vision and Ocular Motility. Theory and management of strabismus. 6th ed. – Mosby, 2008. – 654 р. 

3.Walsh & Hoyt’s Clinical Neuro-Ophthalmology. The Essentials. - USA. –1999. – 567 p.

4.Вельховер Е.С., Ананин В.Ф. Введение в иридологию. Пупиллодиагностика. – М. : Изд-во УДН, 1991. – 212 с.

5.Вельховер Е.С., Шульпина Н.Б., Алиева З.А., Ромашов Ф.Н. Иридодиагностика. – М.: Медицина, 1988. – 240 с.

6.Boychuk I. M. Pupil reaction with concomitant horizontal and vertical deviation / I. M. Boychuk, N. N. Boshuyeva, D. V. Romanenko // An Int. J. of Neuro-Ophthalmology. – 2010. – Vol. 34. – P. 236.

7.Bradley, M. M., Miccoli, L., Escrig, M. A., & Lang, P. J. The pupil as a measure of emotional arousal and autonomic activation // Psychophysiology. – 2008.  – Vol. 45(4). – P.602–607. 

8.Bushuyeva N.N. Computer pupillography in patients with disturbances of cerebral vessels [Electronical resource] / N.N. Bushuyeva, N.I. Chramenko, I.M. Boichuk, S.M.H. Duhair // Neuro-Ophthalmology Society (EUNOS) 11th Meeting Oxford (Oxford, April 10-13, 2013). – Acsess: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5423487/.

9.Bushuyeva N.N. Particuliarities of pupillogrames in children and adults with hypermetropic amblyopia: 405 / N.N. Bushuyeva, I.M. Boychuk, M.H. Duhairmh Shaker // Acta Ophthalmol Scandinavica. – 2006. – Volume 84. – P. 52.

10.Girkin CA. Evaluation of the pupillary light response as an objective measure of visual function. Ophthalmol Clin North Am 2003; 16: 143–153.].

11.Kelbsch С. Standards in Pupillography / Т. Strasser, Y. Chen, B. Feigl [et al.] // Front Neurol. – 2019. – Vol.10. – Art.129. – P. 1-26. Publ online 2019 Feb 22. doi: 10.3389/fneur.2019.00129

12.Levatin P. Pupillary escape in diseases of the retina or optic nerve // Arch. Ophthalmol., 1959; 62:768 -7. 

13.Loewenfeld I. S. The Pupil: Anatomy, Physiology, and Clinical Applications. – Oxford : Butterworth-Heinemann; 2 edition, 1999. – 1590 p. 

14.Wilhelm H. Clinical Applications of Pupillography / H. Wilhelm, B. Wilhelm // Journal of Neuro-Ophthalmol. – 2003. – Vol. 23(1). – P. 42-49.

15.Офтальмологічна допомога в Україні за 2014-2017 роки (аналітично-статистичний довідник) – Кропивницький, «ПОЛІУМ», 2018. -314с. 

16.Вейн А. М. Вегетативные расстройства: Клиника, диагностика, лечение / Вейн А. М. – М. : ООО «Медицинское информационное агентство», 2003. – 752 с.

17.Бушуєва Н.М. Способ компьютерной пупиллографии / Бушуева Н.М., Бойчук И.М., ШакирМ.Х. Духайр, Храменко Н.И., Пономарчук В.С. // Український медичний альманах. науково–практичний журнал. Том 9, №2, 2006 –С.24–27. 

18.Бушуева Н. Н. Метод диагностики нарушений аккомодации на основе изучения зрачковых реакций с использованием пупиллографа / Н. Н. Бушуева, И. М. Бойчук, Н. И. Храменко // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2001. – Том 10. – № 2. – С. 132–133.

19.Гланц С. Медико-биологическая статистика. – М.: Практика, 1998. – 459 с.

20.Зайцев В.М., Лифляндский В.Г., Маринкин В.И Прикладная медицинская статистика. Учебное пособие. Санкт-Петербург, 2008. ФОЛИАНТ – 436 с.

21.Kasthurirangan S, Glasser A. Age related changes in the characteristics of the near pupil response. Vision Res 2006; 46: 1393–1403.

22.Kasthurirangan S., Glasser А.. Characteristics of pupil responses during far-to-near and near-to-far accommodation // Ophthal. Physiol. Opt. 2005 25: 328–339

23.Mathôt, S. Pupillometry: Psychology, Physiology, and Function // Journal of Cognition. – 2018. – Vol. 1(1): 16. – P.1-23

24.Adhikari P, Pearson CA, Anderson AM et al. Effect of age and refractive error on the melanopsin mediated post-illumination response (PIPR). Sci Rep 2015; 5: 17610.

25.Hammond CJ, Snieder H, Spector TD et al. Factors affecting pupil size after dilatation: the twin eye study. Br J Ophthalmol 2000; 84: 1173–1176.

26.Hande Husniye Telek, Hidayet Erdol, Adem Turk. The Effects of Age on Pupil Diameter at Different Light Amplitudes // Beyoglu Eye J 2018; 3(2): 80-85]. 

27.Kankipati L, Girkin CA, Gamlin PD. Post-illumination pupil response in subjects without ocular disease. Invest Ophthalmol Vis Sci 2010; 51: 2764–2769.

28.Kardon R. Regulation of light through the pupil. In: Levin LA, SFV N, Ver Hoeve J, Wu SM, eds. Adler’s Physi¬ology of the Eye. New York, New York: Elsevier Health Sciences, 2011. pp. 502–525.

29.Kemal Tekin, Mehmet Ali Sekeroglu, Hasan Kiziltoprak et al. Static and dynamic pupillometry data of healthy individuals // Clin Exp Optom. – 2018. – Vol. 101, Issue 5. – P. 659-665

30.Волкова Е.М. Влияние тонуса вегетативной нервной системы на функциональное состояние аккомодации при миопии. – Автореф. дисс. …. канд. мед. наук. – 14.00.08 – глазные болезни. ГОУВПО «Ярославская государственная медицинская академия Росздрава». – Ярославль, 2007. – 26 с

31.McDougal, D. H., & Gamlin, P. D. R. Pupillary control pathways. – In: Masland, R. H., & Albright, T. (Eds.), The Senses: A Comprehensive Reference, 1, 521–536. San Diego, California: Academic Press. 2008.

32.Gamlin, P. D. R. Neural mechanisms for the control of vergence eye movements // Annals of the New York Academy of Sciences. – 2002. – V.956 (1). – P. 264–272.

 

Автори засвідчують про відсутність конфлікту інтересів, які б могли вплинути  на їх думку стосовно предмету чи матеріалів, описаних та обговорених в даному рукопису. 

Поступила 21.02.2020