УДК  616.714+616.831]-001-089:612.017

http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202025659

 

Вплив імунокорекції на стан цитокінів (Іл-1β, Іл-10, γ-інтерферону, Іл-4) і ростового фактору(TGF-1β) в сироватці крові хворих з фронто-орбітальною травмою в віддаленому періоді після хірургічного лікування з використанням біокомпозиційного матеріалу 

О. Д. Бондарчук 1, 2, канд. мед. наук; В. В. Кіщук 1, д-р мед. наук, професор; О. Ф. Мельников 3, д-р мед. наук, професор; М. Д. Тимченко3, канд. біол. наук; Н. Д. Дідик 2, лікар

1 Вінницький національний медичний університет   ім. М. І. Пирогова;  Вінниця (Україна)

2 Обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова; Вінниця (Україна)

3 ДУ "Інститут отоларингології ім. проф. О. С.Коломійченка НАМН України"; Київ (Україна)

E-mail:  eskulap20009@gmail.com

КАК ЦИТИРОВАТЬ: Бондарчук О. Д. Вплив імунокорекції на стан цитокінів (Іл-1β, Іл-10, γ-інтерферону, Іл-4) і ростового фактору(TGF-1β) в сироватці крові хворих з фронто-орбітальною травмою в віддаленому періоді після хірургічного лікування з використанням біокомпозиційного матеріалу / О. Д. Бондарчук, В. В. Кіщук, О. Ф. Мельников, М. Д. Тимченко, Н. Д. Дідик // Офтальмол. журн. – 2020. – № 2. – С. 56-59.  http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202025659

 

Актуальність. Післяопераційний відновлювальний період у частини хворих характеризується в’ялим перебігом загоєння, ліквореєю і дисбалансом системних факторів імунітету. Зокрема, виявлено зниження рівня трансформуючого фактора росту – TGF-1β, інтерферона-γ, підвищення прозапального цитокіна інтерлейкіна-1β 0 і загального імуноглобуліна класу Е. З урахуванням виявлених відхилень нами була запропонована схема реабілітації з використанням імунокоректора, стимулятора продукції γ-інтерферона, антигістамінів і вітамінів А, Е, Д.

Мета. Вивчити зміни показників імунного статусу ‒ цитокінів (Іл-1β, Іл-10, γ-інтерферону, Іл-4) і ростового фактору(TGF-1β) в сироватці крові хворих з травмами фронто-орбітальної ділянки при неблагоприємному післяопераційному перебігу після хірургічного лікування з використанням біокомпозиційного матеріалу і після імунокорекції.

Матеріал і методи. В сироватці крові досліджували вміст імуноглобулінів класів М, Е, інтерлейкінів ‒ Іл-1β, Іл-10, Іл-4, γ-інтерферона, трансформуючого ростового фактору ‒ TGF-1β у10 хворих з травмою лобної кістки (ТЛК) після хірургічного лікування з використанням біокомпозиційного матеріалу у віддаленому періоді при неблагоприємному післяопераційному перебігу до і після використання імунокоригуючої терапії. Контрольна група ‒ 10 практично здорових осіб.

Результати. У хворих з ТЛК з проблемним перебігом післяопераційного періоду відмічена відсутність змін в рівні імуноглобулінів М і Е, активація Іл-1β (48,5±6,3 пмл), Іл-10 (4,8±1,0 пг/мл) порівняно з контролем (12,8±3,2 пг/мл і 1,6±0,3 пг/мл, відповідно). Тим часом відмічається зниження ростового фактору TGF-1β (1,6 пг/мл) і γ-інтерферону (1,8±0,5 пг/мл) порівняно з контролем (4,5 пг/мл і 15,4±3,5 пг/мл, відповідно). Використання імунокоригуючої терапії сприяло нормалізації цих показників і процесів регенерації. Аутоімунних реакцій гуморального плану у хворих з ТЛК всіх груп не виявлено.

Висновки. При проблемній регенерації тканин у хворих з ТЛК після хірургічного лікування з використанням біокомпозиційного матеріалу підвищується рівень про- і протизапальних цитокінів (Іл-1β і Іл-10), знижується вміст в крові трансформуючого фактора росту-β (TGF-1β) і, особливо, γ-інтерферону, що можливо розглядати як патогенетично значущі фактори, які беруть участь в процесах регенерації. Використання імунокоригуючої терапії сприяє нормалізації рівня цитокінів трансформуючого фактора росту-β (TGF-1β) і γ-інтерферону і, як наслідок, процесів регенерації.

Ключові слова: фронто-орбітальна травма, імуноглобуліни, цитокіни, ростовий фактор, імунні комплекси, гуморальні аутоімунні реакції, БКС «Синтекістка»

 

 

Література

1.Горбунов В. И. Иммунология травматической болезни головного мозга / В. И. Горбунов, Л. В. Лихтерман, И. В. Ганнушкина. – Л. : Ульяновск, 1996. – 528 с.

2.Гублер Е. В. Информатика в патологии , клинической медицине и педиатрии / Е. В. Гублер. – Л. : Медицина, 1990. – 176 с.

3.Демьянов А. В.Диагностическая ценность исследований уровня цитокинов в клинической практике / А. В. Демьянов, А. Ю. Котов, А. Г. Симбирцев // Цитокины и воспаление. – 2003. – № 3. – С. 20–28.

4.Дранник Г. Н. Клиническая иммунология и аллергология / Г. Н. Дранник. – Киев: Полиграф плюс, 2010. – 552 с.

5.Зміни гуморального системного імунітету,як об’єктивний критерій процесу реабілітації хворих на фронто-базальну травму / В. В. Кіщук, О. Д. Бондарчук, І. В. Дмитренко [та ін.] // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2018. – № 5с. – С. 45.

6.Кіщук В. В. Використання біокомпозитів „Синтекість” для ліквідації кісткових, ЛОР-органів / В. В. Кіщук, О. Д. Бондарчук // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. – 2007. – № 5с. – С. 43–44.

7.Ковальчук Л. В. Клиническая иммунология и аллергология с основами общей иммунологии. / Л. В. Ковальчук, Л. В. Ганковская, Р. Я. Мешкова. – М. : ГЭОТАР-Медиа, 2011. – 640 с.

8.Лисяний Н. И. Особенности развития аутоиммунных реакций при повторной ЧМТ / Н. И. Лисяний, Е. Г. Педаченко, Н. В. Каджая // Імунологія та алергологія. – 2006. – № 3. – С. 53–56.

9.Насонов Е. Л. Методические аспекты определения циркулирующих иммунных комплексов с использованием полиэтиленгликоля / Е. Л. Наносов // Тер.архив. – 1987. – № 4. – С. 38–45.

10.Яковенко В. Д. Эксперимантально-клиническое обоснование аллергодиагностики хронического тонзиллита : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : 14.00.04/ Киевский НИИ отоларингологии им. проф. А.И. Коломийченко / В. Д. Яковенко . – Киев, 1985. – 26 с.

11.Кебот А. Экспериментальная иммунохимия / А. Кебот, М. Майєр. – М. : Мир. .(пер. с анг.), 1968. – 683 с. 

12.Matricon J. Immunopathogenesis of inflammatory bowel disease / J. Matricon, N. Barnish, D. Ardid // Self.Nonself. – 2010. – Vol. 1. – № 4. – P. 299–309.

13.The association of leukocytes with secondary brain injury / J. Zhuang, S. Shacktoro, J. D. Schmoker [et al.] // Trauma. – 1993. – Vol. 35. – P. 415–422. 

 

Автори засвідчують про відсутність конфлікту інтересів, які б могли вплинути  на їх думку стосовно предмету чи матеріалів, описаних та обговорених в даному рукопису. 

Поступила 02.04.2020