УДК  617.7:616.831-009.7

http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202126468

Офтальмологічні прояви тригемінальних вегетативних цефалгій. Аналіз  клінічних випадків

В. В. Білошицький, д-р мед. наук; В. А. Васюта, д-р мед. наук; М. В. Білошицька

ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України»; Київ (Україна)

E-mail:  vasyuta.v@ukr.net

ЯК ЦИТУВАТИ: Білошицький В. В. Офтальмологічні прояви тригемінальних вегетативних цефалгій. Аналіз клінічних випадків / В. В.Білошицький, В. А.Васюта, М.В.Білошицька // Офтальмол. журн. — 2021. — № 2. — С. 64-68.  http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202126468

Найбільш розповсюдженою групою цефалгій, які мають офтальмологічну симптоматику, є тригемінальні вегетативні цефалгії. Вони поділяються на  кластерний (пучковий) головний біль, пароксизмальну гемікранію, короткочасні однобічні невралґічні головні болі і гемікранію контінуа.  Діагностичними критеріями є наявності хоча б одного з вегетативних симптомів на стороні болю (ін'єкція кон'юнктиви/сльозотеча, набряк повіки, закладеність носа/ринорея, пітливість лоба/обличчя, гіперемія лоба/обличчя, закладеність вуха, міоз і/або птоз). Можливі симптоми симпатичного блоку (птоз, міоз, синдром Горнера). Спільною рисою даних цефалгій є  також наявність  болю орбітальної та ретроорбітальної локалізації. Наведені  клінічні випадки тригемінальних вегетативних цефалгій звертають увагу на труднощі діагностики, особливості офтальмологічної симптоматики та лікування цих захворювань. Нерідко першим є звернення таких пацієнтів до офтальмологів. Увага до вегетативних симптомів під час опитування пацієнта, разом з детальним з’ясуванням характеристик головного болю, полегшує встановлення діагнозу й початок адекватного лікування.

Ключові слова: цефалгія, діагностичні критерії, вегетативні симптоми, офтальмалгія

Література

1.Dafer M.R., Walter M. J. Headache and the eye //Current Opinion in ophthalmology. – 2009. – Vol. 20. – P. 520-524.

2.Goadsby P.J., Cittadini E., Cohen A.S. Trigeminal autonomic cephalalgias: paroxysmal hemicrania, SUNCT/SUNA, and hemicrania continua // Semin. Neurol. – 2010. – Vol.30(2). – P.186-191. 

3.Hoffmann J., May A. Diagnosis, pathophysiology, and management of cluster headache // Lancet Neurol. – 2018. – Vol. 17(1). – P.75-83. 

4.International Classification of Headache Disorders. 2nd edition // Cephalalgia. – 2004. – Vol.24 (Suppl). – P.9-160.

5.Lambru G., Matharu M.S. SUNCT, SUNA and trigeminal neuralgia: different disorders or variants of the same disorder? // Curr Opin Neurol. – 2014. – Vol. 27(3). – P.325-331. 

6.Ljubisavljevic S., Zidverc Trajkovic J. Cluster headache: pathophysiology, diagnosis and treatment // J Neurol. – 2019. – Vol. 266(5). – P.1059-1066. 

7.Matharu M., Goadsby P. Cluster headache-update on a common neurological problem // Pract Neurol. – 2001. – №1. – P.42–49.

8.Pareja J.A., Antonaci F., Vincent M. The hemicrania continua diagnosis // Cephalalgia. – 2001. – Vol.21(10). – P.940-946. 

9.Pomeroy J.L., Nahas S.J. SUNCT/SUNA: A Review // Curr Pain Headache Rep. – 2015. – Vol.19(8). – P.38. 

10.Prakash S., Patell R. Paroxysmal hemicrania: an update // Curr Pain Headache Rep. – 2014. – Vol.18(4). – P. 407. 

11.Vincent M.B. Hemicrania continua. Unquestionably a trigeminal autonomic cephalalgia // Headache. – 2013. – Vol. 53(5). – P.863-868. 

12.Williams M.H., Broadley S.A., SUNCT and SUNA: clinical features and medical treatment //J. Clin. Neurosci. – 2008. – №15. – P. 526-534. 

Автори засвідчують про відсутність конфлікту інтересів, які б могли вплинути  на їх думку стосовно предмету чи матеріалів, описаних та обговорених в даному рукопису. 

Поступила  10.12.2020