УДК 617.758.12: 617.751: 616-089.168

http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202132327

Особливості стереозору у хворих з розбіжною косоокістю залежно від форми до і після хірургічного лікування

І. М. Бойчук, д-р мед. наук; Алуі Тарак, лікар

ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України»; Одеса (Україна)

E-mail: iryna.ods@gmail.com

ЯК ЦИТУВАТИ: Бойчук І. М. Особливості стереозору у хворих з розбіжною косоокістю залежно від форми до і після хірургічного лікування / І. М. Бойчук, Тарак Алуі // Офтальмол. журн. — 2021. — № 3. — С. 23-27. http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202132327

Актуальність. Причинами екзотропії є вроджені чи набуті аномалії в будові орбіт і очних яблук, аномалії прикріплення або розташування очних м'язів. Наявність стереозору після виправлення косоокості на думку ряду авторів свідчить про стабільність результату і відновлення бінокулярного зору. Стан стереозору після хірургічного втручання є критерієм ефективності хірургічного лікування.

Мета дослідження – вивчити стан стереозору до і після хірургічного лікування у хворих з розбіжною косоокістю залежно від форми.

Матеріал і методи. Обстежено 59 хворих з розбіжною косоокістю, серед них: 33 пацієнта з постійною розбіжною косоокістю (група 1) і 26 з періодичною (непостійною) косоокістю (група 2) у віці 10-21 року. Хірургічне лікування проведено на одному або на обох очах за загальноприйнятою методикою.

Всім хворим до і після лікування проводилися візометрія, рефрактометрия, біомікроскопія; визначалися кут девіації по Гіршбергу і з призмами для далекої відстані та для близької відстані, характер бінокулярного зору на кольоротесті, здатність до злиття на синоптофорі. Пороги стереозору досліджувалися за допомогою тестів Ланга II, Тітмус-стереофлай і наявність або відсутність стереозору для далекої відстані на проекторі HUVITZ CCP3100.

Результати. Після лікування кут екзотропії зменшився у всіх хворих і склав в середньому для далекої відстані 3,9 ± 1,9 град, для близької відстані 3,5 ± 1,4 град, бінокулярний зір відновився у 70% хворих. У групі 1 стереозір за тестом для далекої відстані до лікування відсутній, у другій групі був виявлений лише у 3 пацієнтів.

Після усунення косоокості в групі з постійною косоокістю стереозір з'явився у 11 хворих, а по тестах «коло» і «тварини» поріг стереозору 200-400 кут с став у 24,4% хворих; в групі 2 у 80,8% пацієнтів визначався стереозір з порогом 1500 кут с, а у 75,6% нормалізувався і став 200 кут с за тестом «коло», тобто пороги стереозору істотно знизилися (стерео зір покращився) після операції, особливо в другій групі.

Висновки. Гострота стереоскопічного зору після хірургічного лікування підвищується в 70-80% випадків, що свідчить про ефективність хірургічного лікування і відновлення бінокулярних функцій.

Попередні дані дозволяють припустити, що у хворих з непостійною формою розбіжної косоокості наявність стереозору 200 кут с для близької відстані є сприятливим фактором для поліпшення бінокулярних функцій та сталого паралельного положення очей після операції при екзотропія.

Ключові слова: розбіжна косоокість постійна, періодична, стан стереозору для далекої і близької відстані, хірургічне лікування

 

Література

1.Аветисов Э.С. Содружественое косоглазие. – М: Медицина, 1977. – С.48-49, 312.

2.Аветисов Э.С., Тарасцова М.М., Хухрина Л.П. Методы и результаты исследования бинокулярного зрения у детей дошкольного возраста // Офтальмол. журн. – 1977. – № 2. – С.86-89.

3.Кащенко Т.П., Поспелов В.И. Шаповалов С.Л. Проблемы глазодвигательной и бинокулярной патологии // 8-й съезд офтальмологов России: Тез докл. (1- 4 июня 2005). – М.: Издат. центр. МНТК «Микрохирургия глаза», 2005. – С. 740- 741.

4.Awaya S., Nozaki H., Itoh T., Hanada K. Studies of suppression in alternating constant exotropia and intermittent exotropia with reference to fusional background. – In: Moore S., Mein J., Stockbridge L., eds: Orthoptics: Past, Present, Future. –Miami, Symposia Specialists, 1976. – Р. 531.

5.Awaya S., Sugawara M., Komiyama K., Ikeyama K. Studies on stereoacuity in four constant exotropes with good stereoacuity, with a special reference to the Titmus stereo test and EOG analysis // Acta Soc Ophthalmol Jpn. – 1979. – Vol.83. – P.425.

6.Bach-y-Rita P. Neurophysiology of eye movements: Control of Eye Movements. – New York: Academic Press, 1971. – P.7.

7.Ball A., Drummond G.T., Pearce W.G. Unexpected stereoacuity following surgical correction of long-standing horizontal strabismus // Can J Ophthalmol. – 1993. – Vol.28. – P.217.

8.Beneish R, Flanders M. The role of stereopsis and early postoperative alignment in long-term results of intermittent exotropia // Can J Ophthalmol. –1994 – Vol. 29 - P:119 

9.Berard P. Prisms: their therapeutic use in strabismus.   In: Knapp P., ed. International Strabismus Symposium: an evaluation of present status of orthoptics, pleoptics, and related diagnosis and treatment regimes. New York: Karger; 1968 – P.339-344. 

10.Birch E.E., Gwiazda J., Held R. The development of vergence does not account for the onset of stereopsis // Perception. – 1983. – Vol.12. – P. 331. 

11.Bishop P.O., Pettigrew J.D. Neural mechanisms of binocular vision // Vision Res. – 1986. –  Vol. 9 (26). – P. 1587-1600.

12.Carpenter R.H.S. Movements of the eyes. – London: Pion Limited (2nd ed), 1988. – 82 p. 

13.Chavasse F. Worth's squint or the binocular reflexes and the treatment of strabismus. - London: Bailliere Tindall and Cox (7th ed): 1939. – P 28. 

14.Goodwin R.T., Romano P.E. Stereoacuity degradation by experimental and real monocular and binocular amblyopia // Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. – 1985. – Vol.26. – P. 917. 

15.Jung EH, Kim SJ, Yu YS. Factors associated with surgical success in adult patients with exotropia. //Journal of American Association for Pediatric Ophthalmology and Strabismus. –   2016. – №20.- vol 6.- P.511-4.

16.Kim HJ, Choi DG. Clinical analysis of childhood intermittent exotropia with surgical success at postoperative 2 years. //Acta ophthalmologica. – 2016. -– № 2. – Vol. 94. – P.85-9.

17.Kim MK, Kim US, Cho MJ, Baek SH. Hyperopic refractive errors as a prognostic factor in intermittent exotropia surgery.// Eye. –  2015 –  №29. – Vol.12 – P. 1555-60.

18.Lang J. Ein neuer Stereotest // Klin. Mbl. Augenheilk. –1983. – Vol.182. – P. 373-375. 

19.Lang J. Strabismus. - Thorofare, N J: Slack:1984. – P. 88. 

20.Nishikawa N.N., Ishiko S., Yamaga І., Sato М., Yoshida А. Distance stereotesting using vision test charts for intermittent exotropia .// Clin Ophthalmol. – 2015. – Vol.9. – P. 1557–1562. 

21.Na KH, Kim SH. Comparison of clinical features and long-term surgical outcomes in infantile constant and intermittent exotropia. // Journal of Pediatric Ophthalmology and Strabismus. –2016. – Vol.2 (54). – P 99-104.

22.Von Noorden G.K., E.Campos. Binocular Vision and Ocular motility. Theory and Management of Strabismus. - Mosby. – 2002. - Р. 5-18.

23.Yang M, Chen J., Shen T., Kang Y. et al. Single stage surgical outcomes for large angle intermittent exotropia. //PloS one. – 2016. –№11. – Vol.2. – e0150508

24.Yang M, Chen J., Shen T., Kang Y. et al. Clinical characteristics and surgical outcomes in patients with intermittent exotropia: a large sample study in South China. – Medicine. – 2016. –  Vol.95.

 

Автори засвідчують про відсутність конфлікту інтересів, які б могли вплинути на їх думку стосовно предмету чи матеріалів, описаних та обговорених в даному рукопису. 

Поступила 09.02.2021