УДК 617.721.6-002:612.452] -092.4

http://doi.org/10.31288/oftalmolzh20224311

 

Чутливість лімфоцитів периферичної крові до адреналіну та ацетилхоліну у пацієнтів з первинним та рецидивуючим заднім увеїтом

Н. І. Храменко, канд. мед. наук; Л. М. Величко, д-р мед. наук; О. В. Богданова, канд. біол. наук; Н. В. Коновалова, д-р мед. наук; Ю. О. Журавок, канд. мед. наук

ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України»; Одеса(Україна)

ЯК ЦИТУВАТИ: Храменко Н. І. Чутливість лімфоцитів периферичної крові до адреналіну та ацетилхоліну у пацієнтів з первинним та рецидивуючим заднім увеїтом / Н. І. Храменко, Л. М. Величко, А. В. Богданова, Н. В. Коновалова, Ю. О. Журавок // Офтальмол. журн. — 2022. — № 4. — С. 3-11. http://doi.org/10.31288/oftalmolzh20224311

Актуальність. Задній увеїт – поліетиологічна група захворювань із поліморфізмом клінічних проявів, тривалим хронічним та рецидивним характером перебігу процесу, частим ураженням обох очей, розвитком різноманітних ускладнень, втратою працездатності та інвалідизацією осіб молодого віку. Важливим завданням сучасної клінічної офтальмології є пошук біомаркерів, що вказують на тяжкість запалення та ймовірність рецидивів процесу. 

Мета: визначити чутливість лімфоцитів периферичної крові до адреналіну та ацетилхоліну у пацієнтів з первинним та рецидивуючим заднім увеїтом у різні періоди захворювання.

Матеріал та методи. Обстежено 100 пацієнтів з заднім ідіопатичним увеїтом у різні періоди захворювання. Контрольна група – 16 здорових волонтерів аналогічного віку. Оцінку специфічної чутливості лімфоцитів до нейромедіаторів адреналіну та ацетилхоліну (рівень адренорецепції та ацетилхолінової рецепції Т-клітин) проводили за допомогою розробленої в ГУ «Інститут очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України» комплексної методики оцінки індивідуальної чутливості організму до лікарських засобів (біорегуляторів), за допомогою методу паралельних проб-отримання лімфоцитів, проведення їх спеціальної культивації з досліджуваними препаратами, та подальшого застосування імуногістохімічного ПАП-методу з використанням моноклональних антитіл.

Результати. Абсолютний і відносний рівень адренорецепції у хворих заднім увеїтом був вищим за норму в 1,8-2,8 рази а рівень ацетилхолінорецепції – в 1,6-2,4 рази. При рецидивуванні процесу в період активного запалення абсолютні показники рівня експресії рецепторів до адреналіну були на 12,6% вищими, а до ацетилхоліну – на 31,7% порівняно з періодом ремісії. Але і в період ремісії показники експресії рецепторів до адреналіну/ацетилхоліну у хворих на задній увеїт залишаються вищими за норму. Виявлено, що шанс виникнення підвищеного рівня експресії адренорецепції/ацетилхолінової рецепції на лімфоцитах периферичної крові при задньому увеїті відповідно у 67,5 рази та 23,6 рази вищий, ніж у нормі. Встановлено сильний прямий зв'язок експресії адренорецепції/ацетилхолінової рецепції на лімфоцитах з кількістю Т-клітин та Т-хелперів, менш сильний прямий зв'язок з В-клітинами, що відбиває переважно зв'язок з клітинним імунітетом, меншою – з гуморальним. Встановлено, що клітинні субпопуляції з біомаркерами ранньої активації лімфоцитів ЦД 5, аутоімунної агресії ЦД 25, молекули адгезії, як маркера запалення ЦД 54, маркеру «апоптоза» CD-95 (Fas/APO-1) мають пряму кореляцію. 

Висновок. Рівень експресії адреналіну/ацетилхоліну на лімфоцитах периферичної крові може бути одним із неспецифічних біомаркерів активації запального процесу при задньому увеїті.

Ключові слова: задній увеїт, адреналін, ацетилхолін, біомаркери активації лімфоцитів

 

Література

1.Medzhitov R., Schneider D.S., Soares M.P. Disease tolerance as a defense strategy // Science. – 2012. – Vol.335. – P.936-941

2.Quatrini L., Vivier E., Ugolini S. Neuroendocrine regulation of innate lymphoid cells // ImmunolRev. – 2018. – Vol. 286 (1). – P.120-136. 

3.Capellino S., Claus M, Watzl C. Regulation of natural killer cell activity by glucocorticoids, serotonin, dopamine, and epinephrine // Cellular & molecular immunology. – 2020. – Vol. 17 (7). – P.705–711. 

4.Tarr A.J., Powell N.D., Reader B.F. et al. Beta-adrenergic receptor mediated increases in activation and function of natural killer cells following repeated social disruption // Brain BehavImmun. – 2012. – Vol. 26. – P.1226-1238.

5.Suzuki K., Hayano Y., Nakai A., Furuta F., Noda M. Adrenergic control of the adaptive immune response by diurnal lymphocyte recirculation through lymph nodes // J ExpMed. – 2016. – Vol. 14; 213(12). – P.2567-2574.

6.Segerstrom S.C., Miller G.E. Psychological stress and the human immune system: a meta-analytic study of 30 years of inquiry // PsycholBull. – 2004. – Vol.  130 (4). – P.601-30. 

7.Rosenberger P., Schwab J.M., Mirakaj V., Masekowsky E., Mager A. et al. Hypoxia-inducible factor-dependent induction of netrin-1 dampens inflammation caused by hypoxia // Nat Immunol. –2009. – Vol. 10 (2). – P.195-202.

8.Härle P., Straub R.H., Wiest R., Mayer A., Schölmerich J. et al. Increase of sympathetic outflow measured by neuropeptide Y and decrease of the hypothalamic-pituitary-adrenal axis tone in patients with systemic lupus erythematosus and rheumatoid arthritis: another example of uncoupling of response systems // Ann Rheum Dis. – 2006. – Vol. 65 (1). – P.51-6. 

9.Ribeiro-da-Silva M., Vasconcelos D.M., Alencastre I.S., Oliveira M.J., Linhares D. et al. Interplay between sympathetic nervous system and inflammation in aseptic loosening of hip joint replacement // SciRep. – 2018. – Vol. 30; 8(1). – 16044. 

10.Храменко Н.И., Пономарчук В.С., Гайдамака Т.Б., Дрожжина Г.И. Особенности состояния вегетативной нервной системы и ее влияние на регионарную гемодинамику глаза у больных с различным характером течения рецидивирующего герпетического кератита // Офтальм. журн. – 2013. – №6. – Р.5-11.

11.Khramenko N., Usov V., Velychko L., Konovalova N., Bogdanova O. Level of adrenoreception and acetylcholine reception on lymphocytes in peripheral blood in patients with anterior uveitis complicated by macular edema // DOG online. – 2021. – Abstract number A-1213-0052-00519.

12.Величко Л.М., Богданова О.В. Патент № 103483 «Спосіб дослідження рецептор-модифікуючого впливу фармакологічних імунотропних препаратів на маркери активації клітин». 2015, Бюл. № 24

13.Дегтяренко Т.В., Макулькин Р.Ф. Биогенные стимуляторы и иммунореактивность. В 2-х томах. Том 2. – Одесса: Маяк, 1997. 

14.Глузман Д.Ф., Скляренко Л.М., Нагорная В.А., Крячок И.А. Диагностическая иммуноцитохимия опухолей. – Киев: Морион, 2003. 

15.Litvinova L.S., Gutsol A.A., Sokhonevich N.A., Kofanova K.A.et al. Basic surface markers of functional activity T-limphocytes // Medical Immunology. –2014. – Vol. 16(1). – P. 7-26. [In Russ]  

16.Bui T.M., Wiesolek H.L., Sumagin R. ICAM-1: A master regulator of cellular responses in inflammation, injury resolution, and tumorigenesis // J Leukoc Biol. – 2020. – Vol. 108 (3). – P.787-799. 

17.Sakamoto T., Takahira K., Sanui H., Kohno T., Inomata H. Intercellular adhesion molecule-1 on rat corneal endothelium in experimental uveitis // Exp Eye Res. – 1993. – Vol. 56 (2). – P.241-6. 

18.Soldevila G., Raman C., Lozano F. The immunomodulatory properties of the CD5 lymphocyte receptor in health and disease // Curr Opin Immunol. – 2011. – Vol. 23(3). – P.310-8. 

19.Sugita S., Taguchi C., Takase H., Sagawa K. et al. Soluble Fas ligand and soluble Fas in ocular fluid of patients with uveitis // Br J Ophthalmol. – 2000. – Vol. 84 (10). – P.1130-4.

20.Andersson U., Tracey K.J. Reflex principles of immunological homeostasis // Annu Rev Immunol. – 2012. – Vol. 30. – P.313-35. 

21.Nourshargh S., Alon R. Leukocyte migration into inflamed tissues // Immunity. – 2014. – Vol. 41. – P.694–707. 

22.Mueller S.N. Neural control of immune cell trafficking // J Exp Med. – 2022. – Vol. 7; 219 (3). – e20211604. 

23.Kawashima K., Fujii T. The lymphocytic cholinergic system and its contribution to the regulation of immune activity // Life Sci. – 2003. – Vol. 26; 74 (6). – P.675-96. 

24.Cox M.A., Duncan G.S., Lin G.H.Y., Steinberg B.E., Yu L.X. et al. Choline acetyltransferase-expressing T cells are required to control chronic viral infection // Science. – 2019. – Vol. 8; 363 (6427). – P.639-644. 

 

Відомості про авторів та розкриття інформації

Автор листування: Храменко Наталія  Іванівна, e-mail: khramenkon@gmail.com

Відмова від відповідальності: представлені у статті думки є виключно авторськими, вони не є офіційною позицією установи.

Джерела підтримки. Зовнішні джерела фінансування відсутні.

Декларація про конфлікт інтересів. Автори засвідчують про відсутність конфлікту інтересів, які б могли вплинути на їх думку стосовно предмету чи матеріалів, описаних та обговорених в даній статті.

 

Надійшла 20.06.2022