Полный текст Pdf
УДК 617.713-001.37-092.9-008.9-085
https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201429296
Некоторые особенности углеводного обмена в роговой оболочке и коррекция его нарушений при моделированном щелочном ожоге
Р. И. Чаланова, д-р мед. наук, Т. В. Пархоменко, старший лаборант, М. Мбарки, аспирант
ДУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова НАМН Украины»
E-mail: r chalanova@gmail.com
Ключевые слова: ожоги глаз, лактат, пируват, цитофлавин, эксперимент
Ключові слова: опіки очей, лактат, піруват, цитофлавін
Вступ. На підставі вмісту в обпеченій рогівці субстратів гліколізу пірува-ту и лактату можливо зробити висновки відносно шляху реалізації тканинного дихання при опіку очей та доцільності застосування цитофлавіну з антигіпоксичною метою.
Метою досліджень з'явилось встановлення порушень анаеробної-аеробної фаз окислення вуглеводів при опіковій травмі рогівки (за рівнем и співвідношенням лактату і пірувату) і можливості коригуючого впливу на патохімічні процеси цитофлавіну.
Матеріал і методи. Дослідження проведено на обох очах 20 кроликів з модельованим ізольованим важким лужним опіком. В контролі з 10 по 14 добу внутрішньовенно вводили 2,5мл фізіологічного розчину, а в основній групі — 0,5 мл цитофлавіну в 2,0 мл фізіологічного розчину. На 3,7, 21, 30 і 45 добу здійснювали забір рогівки для проведення біохімічних досліджень.
Результати. Отримані дані свідчать про порушення аеробного типу тканинного дихання. Застосування цитофлавіну сприяє покрашенню перебігу патохімічних процесів в обпеченій рогівці. Різниця між вмістом пірувату і лактату на 45 добу опікового процесу в рогівці основної групи тварин скла-дала 1,5 %, а в контролі -10 %.
Висновок. Встановлено пригнічення аеробної фази вуглеводного обміну і покрашення його показників після застосування внутрішньовенних інфузій цитофлавину з антигіпоксичною метою
Литература
1.Бирич Т. В. Ожоги глаз / Т. В. Бирич. — Минск: Беларусь, 1979. — 137 с.
2.Волков В. В. О звеньях патогенеза ожоговой болезни глаз // «Симпозиум в лечении ожогов глаз»: Тез. Докл. — М., 1989. — С. 3-4.
3.Лукьянова Л. Д. Роль биоэнергетических нарушений в патогенезе гипоксии / Патологическая физиология и экспериментальная терапия. — 2004. — № 2. — С.2-11.
4.Новые методы биохимического анализа // Изд. Ленинградского универ. — 1991. — 395 с.
5.Пучковская Н. А. Ожоги глаз / Н. А. Пучковская, С. А. Якименко, В. М. Непомящая. — М., «Медицина», 2001. — 256 с.
6.Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ ЯТАТЛЯТЛСА. — М.: Медиа Сфера, 2002. — С. 312.
7.Страйер Л. Биохимия / Л. Страйер. — М.: Мир, 1985. — Т.2. — С. 23
8.Чаланова Р. И. Исследование активности окислитель новосстановительных ферментов (лактатде-гидрогеназы и глюкоза-6-фосфатдегидрогеназы) в камерной влаге при лечении экспериментального ожога роговицы внутривенными инфузиями цитофлавина / Р. И. Чаланова, С. Г. Коломийчук, М. Мбар-ки // Зб. наук. праць. Проблеми військової охорони здоров'я. — Київ. — 2013. — № 38. — Т.1. — С.404- 416.
9.Чаланова Р. И. Активность лактатдегидрогеназы и глюкоза-6-фосфатдегидрогеназы в крови при экс-периментальном ожоге глаза в процессе применения внутривенных инфузий цитофлавина / Р. И. Чала¬нова, С. Г. Коломийчук, М. Мбарки // Офтальмол. журн. — 2013. — № 4. — С.81-86.
10.Чаланова Р. И. Содержание АТФ и глюкоза-6-фосфата в роговице при моделированном щелочном ожоге и возможность его коррекции цитофлавином / Чалано¬ва Р. И., Коломийчук С. Г., Байдан Е. И., Мбарки М., // Офтальмол. журн. — 2013. — № 5. — С.78- 83.
11.Bergmeyer H. U. Methoden der enzymatischen Analy¬se. — Herausgegeben von H. U. Bergmeyer. — Berlin. — 1986. — S.2198- 2203.
12.Brodovsky S. C., NcCarty C. A. Management of alkali burns. An 11 year retrospective review // Ophthalmol. — 2000. — Vol. 107. — P. 1829- 1835.
13.13. Kuckelkorn R., Schrage N., Keller G. Emergency treatment of chemical and thermal eye burns // Acta Ophthalmol. Scand. - 2002. — Vol. 80. — P. 4-10.