Офтальмол. журн. — 2014. — №3. — С. 19-23.
УДК 617.713-001.37:617.764.1-008.8-07+577.11
https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201431923
Определение уровня защитных компонентов слезной жидкости у больных с рубцовыми последствиями ожогов глаз и явлениями синдрома сухого глаза
С. А. Якименко, д-р мед. наук, проф., Амжад Альбин, аспирант; С. Г. Коломийчук, ст. науч. сотрудник
ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова НАМН Украины»
E-mail: ojogi glaz@te.net.ud
Ключевые слова: роговица, ожог, муцин,белок
Ключові слова: рогівка, опік, муцин, білок
Вступ. Актуальність роботи визначається наявністю синдрому сухого ока у хворих з рубцевим наслідками опіків очей і з'ясуванням дії препаратів «Штучні сльози» і «Рестасіс» при їх лікуванні.
Мета дослідження: визначити рівень захисних компонентів сльозноїрідини у хворих з рубцевими наслідками опіків очей.
Матеріал і методи: Клінічні дослідження проведені у хворих з опіками очей. Группа контролю склала 12 здорових осіб. У процесі лікування було виділено 2 групи хворих: група порівняння (10 хворих) — пацієнти з тяжкими наслідками опіків очей, у яких проводилося стандартне комплексне лікування; основна група (14хворих) — пацієнти з тяжкими наслідками опіків очей, в комплексну терапію яких були включені препарати «Штучна сльоза» і « Рестасіс». В сльозній рідині хворих визначали вміст муцину, загального білка, сульфгі-дрильних груп.
Результати. У хворих з опіками переднього відділу ока тіоловий статус білків і вміст муцину різко порушується, але при застосуванні препаратів «Штучні сльози» і «Рестасіс» виявлено тенденцію до нормалізації рівня загального білка в сльозній рідині.
Висновки. Застосування препаратів «Штучні сльози» і «Рестасіс» не чинить помітного впливу на зміст тіолових груп і муцину в сльозній рідині, проте в значному ступені призводить до зниження рівня білка в сльозній рідиніу хворих, в комплексну терапію яких були включені препарати «Штучна сльоза» і « Рестасіс» по відношенню до хворих, яким проводилося стандартне комплексне лікування.
Литература
1.Андрушкова О. А. Роль нарушений белковых компонентов роговицы в патогенезе ожоговой болезни глаз и возможности их коррекции: дис... канд. мед. наук: 14:00:08: «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова НАМН Украины» Андруш¬кова О. А. — Одесса, 1991. — 16 с.
2.Анина Е. И. Распространенность заболеваний роговой оболочки глаза у населения Украины // Тези доп. II Міжнародної наук. конф. офтальмологів Причорномор'я. — Одеса, 2004. — С. 14.
3.Волков О. А., Мошетова Л. К. Современное представление о слезной жидкости, значение ее в диагностике // Рус. мед. журн. — 2004. — Т. 5. — № 4. — С. 138- 140.
4.Гусева О. Г. Роль структурно-функционального состояния лизосом роговицы в патогенезе и лечении химических ожогов глаз: дис. ...канд. мед. наук: 14.00.08 «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова НАМН Украины» / Гусева О. Г — Одесса, 1990. — 155 с.
5.Моисеева Н. Н. Экспериментальное изучение действия фонофореза хлорофиллипта на течение химического ожога роговицы: дис.. канд.мед.наук: Моисеева Н. Н. — Москва, 1984. 22 с.
6.Новые методы биохимического анализа. // Изд. Ленинградского универ. — 1991. — 395 с.
7.Панько О. М. Обгрунтування та ефективність застосування нового антиоксидантного препарату «Ербісол» при важких опіках очей: дис. ...канд. мед. наук: 14.01.18 «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова НАМН Украины» / Панько О. М. — Одесса, 2003. — 185 с.
8.Пучковская Н. А., Якименко С. А., Непомящая В. Я., Ожоги глаз. Москва: Медицина, 2001, 272 с.
9.Расин О. Г. Эффективность поверхностно-активного препарата мирамистин в лечении химических ожогов глаз тяжелой степени: дис. .канд. мед. наук: 14.01.18 «Крымский государственный медицинский университет им. С. И. Георгиевского» / Расин О. Г. — Одесса, 2004. — 20 с.
10.Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ 8ТАТІ8ТІСА. — М.: Медиа Сфера, 2002. — С. 312.
11.Antia N. H. The soap and water treatment of burns // Natl. Med. J. India. — 2001. — Vol. 14. — P. 316- 320.
12.Arqueso P., Balaram M. Decreased levels of the goblet cell mucin MUC5AC in tears of patients with Sjogren Syndrome // Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. — 2002. — Vol. 43. — P. 1004-1011.
13.Barka T., Asbell P. A. Cystatins in human tear fluid // Curr. Eye Res. — 1991. — Vol. 10. — P. 25-34
14.Bergmeyer H. U. Methoden der enzymatischen Analyse. — Herausgegeben von H. U. Bergmeyer. — Berlin. — 1986. — S. 2198- 2203.
15.Brodovsky S. C., NcCarty C. A. Management of alkali burns. An 11 year retrospective review // Ophthalmol. — 2000. — Vol. 107. — P. 1829- 1835.
16.Crouch R. C., Goletz P Antioxidant enzymes in human tears // J. Ocul Pharmacol. — 1991. — Vol. 7. — P. 253-258.Friend J., Hassell J. R. Biochemistry ofthe cornea In: Kaufman H. E., Barron B. A., McDonalds H. B. eds. The Cornea. — New York: Churchill Livingstone. — 1998. — P. 47- 67.
17.Kuckelkorn R., Schrage N., Keller G. Emergency treatment of chemical and thermal eye burns // Acta Ophthalmol. Scand. — 2002. — Vol. 80. — P. 4-10.
18.Kuizengo A., Haeringen N. J. Inhibition of hydroxyl radical formation by human tears // Invest. Ophthalmol. Vis. Sci. — 1987. — Vol. 28. — P. 305- 313.
19.Seong M. C., Kim M. J., Tchah H. W. Chemical burns of the cornea due to soda lime used for line marking on the playground // J. Korean Ophthalmol. Soc. — 2005. — Vol. 46. — P. 1737- 1740.
20.Shirzadeh E. Bilateral Chemical Burns of the Cornea Due to Limewater: A Specific case // Iran. Red Cresc. Med. J. 2013. — Vol. 15. — P. 11-12.
21.Spurr-Michaud S., Argueso P. Assay of mucins in human tear fluid // Exp. Eye Res. — 2007. — Vol. 84. — P. 939¬950.
22.Van Haeringen N. J. Clinical Biochemistry of tears // Surv. Ophthalmol. — 1981. — Vol. 26. — P. 84- 96.
23.Wilson S. E., Netto M., Ambrosio R. Corneal cells: chatty in development, homeoatasis, wound healing, and disease // Am. J. Ophthalmol. — 2003. — Vol. 136. — P. 530-536.