УДК 617.735–002–02:616.379–008.64–092.9–085 

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201554651

Стабилизирующее влияние кверцетина и липоата на энзиматическую антиоксидантную систему (глутатионпероксидазу и глутатионредуктазу) в сетчатке при диабете в эксперименте 

О. А. Мороз, канд. мед. наук 

Закарпатская областная клиническая больница им. А. Новака; Ужгород (Украина) 

E-mail: moroz.oleg@gmail.com

Вступ. Актуальність роботи полягає у вивченні дії кверцетину і ліпоата при лікуванні діабету в експерименті. 

Мета. Вивчити вплив кверцетину та ліпоата на ферменти антиоксидантної системи, зокрема, глутатіопероксідази і глутатіонредуктази при експериментальному діабеті. 

Матеріал і методи. Дослідження проводилися на білих щурах. Піддослідні тварини були розділені на чотири групи: перша — контрольна група (14 щурів); друга — дослідна група (14 щурів), з діабетом, без застосування препаратів; третя — дослідна група (12 щурів), з діабетом і застосуванням ліпоєвої кислоти; четверта — дослідна група (15 щурів), з діабетом і застосуванням кверцетину. У гомогенатах сітківок і плазмі крові визначали активність глутатіонпероксидази і глутатіонредуктази. 

Результати. Застосування тіолового препарату і біофлавоноїду в значній мірі сприяє стабілізації процесів знешкодження гидропероксидів в сітківці в умовах експериментального діабету. Необхідно відзначити також, що дія тіолового препарату — ліпоєвої кислоти було більш виражено, у порівнянні з кверцетином. 

Висновок. Дія препаратів ліпоєвої кислоти і кверцетину при експериментальному діабеті (2 і 6 місяців) значною мірою дозволяє запобігти пригноблення ферментів антиоксидантної системи в сітківці тварин. Це підтверджується зростанням активності глутатіонпероксидази в сітківці при застосуванні ліпоата на 65,0 % (через 2 місяці) і на 74,3 % (через 6 місяців), а глутатіонредуктази — на 26,7 % (через 2 місяці) і на 34, 4 % (через 6 місяців) щодо групи тварин без застосування препаратів. Введення кверцетину підвищує активність глутатіонпероксидази на 60,6 % (через 2 місяці) і на 65,9 % після шести місяців, а глутатіонредуктази на 20,4 і 29,8 % відповідно. Найбільш виражений вплив щодо зниження ступеня пошкодження ферментів антиоксидантної системи характерний для ліпоєвої кислоти. 

Ключевые слова: диабет стрептозотоцинового, сетчатка, глутатионпероксидаза, глутатионредуктаза, кверцетин, липоат, эксперимент 

Ключові слова: діабет стрептозотоциновий, сітківка, глутатіонпероксидаза, глутатіонредуктаза, кверцетин, ліпоат, експеримент

Литература 

1. Гогіна І. Ф., Андрію Л. В., Огранович О. Є. Діабетичні ангіо-, ретіно-, нейропатії: патогенез, клініка, лікування. — Львів: Ліга пресс. — 2000. — 186 с. 

2. Евграфов В. Ю. Диабетическая ретинопатия: патогенез, диагностика, лечение: автореф. дис.... д–ра мед. наук. — М., 1996. — 47 с. 

3. Ефимов А., Скоробонская Н., Зуева Н. Диабетическая невропатия // Ліки України. — 2005. — № 3. — С. 21–25. 

4. Кравчук Е. А. Роль свободнорадикального окисления в патогенезе заболеваний глаз // Вестник офтальмол. — 2004. — № 5. — С. 48–51. 

5. Крыжановская Т. В. Патогенетические аспекты реабилитации больных диабетической ретинопатией // Матер. 2-ой Междунар. конф. «Современные аспекты сосудисто-эндокринных заболеваний органа зрения». — К., 2005. — С. 73–74. 

6. Леус Н. Ф. Метаболические механизмы развития и перспективы медикаментозного лечения диабетической ретинопатии // Офтальмол. журн. — 2003. — № 5. — С.75–80. 

7. Наследов А. SPSS компьютерный анализ данных в психологии и социальных науках. // Спб.: Питер, 2005. — 416 с. 

8. Недзвецкая О. В. Современные направления в лечении диабетической ретинопатии // Междунар. мед. журнал. — 2000. — № 3. — С.56–58. 

9. Олейник Т. В. Влияние витаминно-коферментных комплексов на энзиматичскую антиоксидантную систему сетчатки при экспериментальном диабете // Офтальмол. журн. — 2007. — № 6. — С. 58–61. 

10. Павлюченко К. П., Могилевский С. Ю., Чуйко А. Л. Состояние энзиматической антиоксидантной системы в сетчатке при экспериментальном диабете и применении витамина В6 // Офтальмологический журнал — 2011. — № 3. — С. 73–78. 

11. Пасечникова Н. В., Науменко В. А., Зборовская А. В. Состояние гематоретинального барьера при диабетической ретинопатии по данным флюорометрии // Офтальмологический журнал. — 2008. — № 5. — С. 4–7. 

12. Пасечникова Н. В. Лазерное лечение при патологии глазного дна / Н. В. Пасечникова. — Київ, Науково-виробниче підприємство «Видавництво «Наукова думка» НАН України», 2007. — 201 с. 

13. Сидорова М. В. Диабетическая ретинопатия. Патогенез, клиника, лечение. — К.: СМП «АВЕРС», 2006. — 156 с. 

14. Aiello L. P., Cahill M. T., Wong J. S. Systemic considerations in the management of diabetic retinopathy //Am. J. Ophthalmol. — 2001. — Vol.32. — P.760–776. 

15. Barber A. A new view of diabetic retinopathy: a neurodegenerative disease of the eye. Prog. In Neuro-Psychopharm. // Biol. Psych. — 2003. — Vol.27. — P. 283–290. 

16. Bergmeyer H. U. Methoden der enzymatischen Analyse. — Herausgegeben von H. U. Bergmeyer. Berlin, 1986, — 2220 p. 

17. Brownlee M. Biochemistry and molecular cell biology of diabetic complications // Nature. — 2001. — Vol.414. — P.813–820. 

18. Fong D. S., Aiello L. P., Ferris F. L., Klein R. K. Diabetic retinopathy. — Ophthalmol. — 2004. — Vol.27. — P.2540–2553. 

19. Jandric-Balen M., Bozikov V., Bistrovic D. Antioxidant enzymes activity in patients with peripheral vascular disease, with and without presence of diabetes mellitus // Coll. Antropol. — 2003. — Vol.27. — P.735–743. 

20. Halliwell B. The role of oxygen radicals in human disease with particular reference to the vascular system // Haemostasis. — 1993. — Vol.23. — P.118–126. 

21. Lang G. E. Pharmacological treatment of diabetic retinopathy // Ophthalmologica. — 2007. — Vol.221. — P.112–117. 

22. Muchova J. Liptakova A. Orzaghova Z. Antioxidant systems in polymorphonuclear leucocytes of Type 2 diabetes mellitus // Diabet. Med. — 1999. — Vol.16. — P.74–78. 

23. Speicher M. A., Danis R. P., Criswell M. Pharmacologic therapy for diabetic retinopathy // Expert Opion Emerg Drugs. — 2003. — Vol.8(1). — P.239–250. 

24. Ulusu N. N., Sahilli M., Avci A. Pentose phosphate pathway, glutathione-dependent enzymes and antioxidant argans: effects of stobadine and vitamin E // Neurochem. Res. — 2003. — Vol.28 (6). — P.815–823. 

25. Winkler R., Moser M. Alterations of antioxidant tissue defense enzymes and related metabolic parameters in streptozotocin-diabetic rats-effects of iodine treatment // Wien Klin. Wochenschr. — 1992. — Vol. 104. — P.409–413.