УДК 617.741–001.4–053.9–085.837:615.472.2(092.9) 

https://doi.org/10.31288/oftalmolzh201615154

Особенности новой модели иглы для факоэмульсификации для проникновения в ядро хрусталика 

Я. А. Гриценко, врач, С. К. Дмитриев, проф., д-р мед. наук, Н. В. Пасечникова, член-корр. НАМН Украины, д-р мед. наук 

ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова НАМН Украины»; Одесса (Украина) 

E-mail: awsed2005@ukr.net

Вступ. Ультразвукова факоемульсифікація (ФЕК) — поширений метод видалення катаракти при різних ступенях щільності кришталика. Актуальним залишається проведення ФЕК при ядрах кришталика з високим ступенем щільності. Це пов’язано в першу чергу з тим, що при видаленні щільного ядра існують технічні труднощі, які обумовлені неможливістю повного розлому ядра кришталика. 

Мета. Визначити і порівняти зусилля, необхідне для впровадження вдосконаленої і стандартної голки для ФЕК в товщу ізольованого кришталика in vitro з високим ступенем щільності. 

Матеріал і методи. Експериментальне дослідження проведено на 15 кришталиках, які були видалені за методикою стандартної екстракапсулярної екстракції катаракти. У ході експерименту використовувалися 2 голки для ФЕК (стандартна голка в ФЕК в системі INTREPID® Micro-Coaxial System) і вдосконалена голка (патент України на корисну модель 64851). 

Результати. В експериментальних умовах in vitro встановлено, що застосування удосконаленої голки для ФЕК дозволяє зменшити зусилля, яке необхідно для впровадження голки в шари кришталика, в 1,4 рази. Тому застосування удосконаленої голки для ФЕК ядер кришталика з високим ступенем щільності є більш доцільним і дозволяє більш швидко і ефективно впровадитися в товщу кришталика і розділити його на фрагменти. 

Ключевые слова: катаракта, усовершенствованная игла для факоэмульсификации 

Ключові слова: катаракта, удосконалена голка для факоемульсифікації

 

 

Литература 

Аветисов К. С. Новые подходы к исследованию хрусталика на основе комбинированного ультразвукового метода // Дисс. канд. мед. наук. — 2011. — 128 с. 

Гриценко Я. А., Дмитриев С. К., Пасечникова Н. В. и др. Усовершенствованный метод определения плотностных характеристик хрусталика у больных возрастной катарактой по данным ультразвукового В-сканирования // Офтальмол. журн. — 2015. — № 1. — С. 96–101. 

Гриценко Я. А., Дмитриев С. К., Пасечникова Н. В. Усовершенствованная игла для факоэмульсификации ядер хрусталика с высокой степенью плотности// Офтальмол. журн. — 2015. — №  6. — С. 

Копаева В. Г., Андреев Ю. В., Беликов А. В., Кравчук О. В., Меньшиков А. Ю. Лазерная экстракция бурых катаракт с ND-YAG 1,44 мкм лазером // Вестник офтальмологии. — 2002. — Т. 118, №  1. — С. 22–26. 

Коростелева Н. Ф., Марченкова Т. Е. Значение биомикроскопии в определении плотности катаракты перед факоэмульсификацией // Вестн. офтальмологии. — 1989. — №  6. — С. 43–45. 

Коростелева Н. Ф., Нересов Ю. Э., Шалыгин Г. Ф. и др. Метод определения твердости ядра хрусталика // Офтальмохирургия. — 1990. — № 1. — C. 42–45. 

Чупров А. Д. Клинико-экспериментальное обоснование технологий хирургии катаракты с использованием малых разрезов // Дисс... докт. Мед.наук. — М., 2004. — 60 с. 

Czygan G., Hartung C. Mechanical testing of isolated senile human eye lens nuclei // Med. Eng. Phys. — 1996. — V. 18. — № 5. — P. 345–349. 

Heyworth P., Thompson G. M., Tabandeh H. et al. The relationship between clinical classification of cataract and lens hardness // Eye. — 1993. — V. 7. — Pt. 6. — P. 726–730. 

Tabandeh H., Thompson G. M., Heyworth P. Lens hardness in mature cataracts // Eye. — 1994. — V. 8. — Pt4. — P. 453–458.