Офтальмол. журн. — 2019. — № 5. — С. 18-21.
УДК 617.736-005.98:616.379-008.64-07+577.11
http://doi.org/10.31288/oftalmolzh201951821
Показники sICAM-1 в крові у хворих на цукровий діабет II типу при різних ступенях тяжкості діабетичного макулярного набряку
С. А. Сук 1, канд. мед. наук; М. Л. Кирилюк 2, д-р мед. наук, професор; С. О. Риков 1, д-р мед. наук, професор
1 Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика; Київ (Україна)
2 Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України; Київ (Україна)
E-mail: sasuk1972@gmail.com, mlkyryliuk@endosurg.com.ua, eye-bolit@ukr.net
КАК ЦИТИРОВАТЬ: Сук С. А. Показники sICAM-1 в крові у хворих на цукровий діабет II типу залежно від стадії діабетичного набряку макули / С. А. Сук, М. Л. Кирилюк, С. О. Риков // Офтальмол. журн. – 2019. – №5. – С. 18-21. http://doi.org/10.31288/oftalmolzh201951821
Актуальність. Діабетичний макулярний набряк (ДМН) є однією з головних причин порушення зору серед пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) ІІ типу. Неспецифічне запалення є важливим чинником процесів, що лежать в основі розвитку ДМН. Одним із локальних медіаторів запалення, що приймає участь у патогенезі діабетичних уражень шарів ока, є розчинна молекула міжклітинної адгезії (s-ICAM). На сьогодні оцінка рівнів sICAM-1 в крові у хворих на ЦД ІІ типу із діабетичним ураженням нейро-судинної одиниці ока недостатньо освітлена та обмежена.
Мета. Вивчити особливості вмісту розчинної молекули міжклітинної адгезії-1 в сироватці крові у пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу при різних ступенях тяжкості діабетичного макулярного набряку.
Матеріал та методи. Дослідження проведені у 82 хворих на ЦД ІІ типу (145 очей), розділених на 4 групи відповідно до ступеня тяжкості ДМН. Усім пацієнтам було проведено лабораторне (глікований гемоглобін – HbA1с, sICAM-1) та комплексне офтальмологічне обстеження. Критеріями включення у відкрите дослідження була добровільна інформована згода на участь в ньому, вік – понад 18 років, наявність ЦД ІІ типу. Критеріями невключення були вагітність, наявність ендокринних захворювань, що можуть привести до ЦД за типом ІІ (синдром Кушинга, акромегалія, диспітуїтаризм, синдром полікістозних яєчників тощо), порушення згортаючої системи крові, нейродегенеративні хвороби центральної нервової системи (ЦНС), ЦД І типу, гострі інфекційні захворювання, онкологічні захворювання, декомпенсація коморбідної патології, психічні розлади, прийом нейролептиків, антидепресантів, наявність протеїнурії, глаукоми і зрілої катаракти. Концентрацію sICAM-1 в сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу (ІФА). Статистичний аналіз результатів дослідження включав однофакторний дисперсійний аналіз.
Результати. Встановлено, що медіанне значення s-ICAM для групи пацієнтів з ДМН 0 (Ме = 600,3 нг/мл (593,1 нг/мл – 610,1 нг/мл)) було статистично значимо (p=0,01) вище, ніж в умовно об’єднаній групі пацієнтів ДМН І – ДМН ІІІ (Ме = 558,5 нг/мл (506,9 нг/мл – 607 нг/мл)).
Висновок. Медіанне значення s-ICAM у пацієнтів з ДМН 0 (Ме = 600,3 нг/мл (593,1 нг/мл – 610,1 нг/мл)) достовірно (p=0,01) вище, ніж у пацієнтів з ДМН І – ДМН ІІІ (Ме = 558,5 нг/мл (506,9 нг/мл – 607 нг/мл).
Ключові слова: діабетичний макулярний набряк, цукровий діабет ІІ типу, розчинна молекула міжклітинної адгезії-1
Література
1.Пасечникова Н. В., Сук С. А., Кузнецова Т. А., Пархоменко О. Г. Диабетическая макулопатия. Современные аспекты патогенеза, клиники, диагностики, лечения [Монография]. – К.: Изд-во ООО «Карбон ЛТД», 2010. – 154 с.
2.Пилипенко Л. Ю., Сердюк В. Н. Сравнительная оценка влияния факторов прогрессии диабетической ретинопатии на содержание маркера адгезийной дисфункции эндотелия VCAM-1 в крови при метаболическом синдроме // Архів офтальмології України. – 2018. – Т. 6, №1(10). – С. 42-47.
3.Сердюк В. Н, Кирилюк М. Л., Пилипенко Л. Ю. Показатели активности ингибитора активаторов плазминогена-1 в крови больных с метаболическим синдромом в зависимости от стадии диабетической ретинопатии // Офтальмол. журнал. – 2018. – №3. – С. 52-56.
4.American Academy of Ophthalmology Retina -Vitreous Panel. Preferred Practice Pattern® Guidelines. Diabetic Retinopathy. San Francisco, CA: American Academy of Ophthalmology; 2014. Available at: www.aao.org/ppp.
5.Abu El-Asrar et al. Pathophysiology and Management of Diabetic Retinopathy. Expert Rev Ophthalmol. 2009;4(6):627-47.
6.Funatsu H., Yamashita H., Sakata K. et al. Vitreous Levels of Vascular Endothelial Growth Factor and Intercellular Adhesion Molecule 1 Are Related to Diabetic Macular Edema. Ophthalmology. June 2005; 112(5):806-16. DOI: 10.1016/j.ophtha.2004.11.045
7.Hillier R. J., Ojaimi E., Wong D.T. et al. Aqueous Humor Cytokine Levels and Anatomic Response to Intravitreal Ranibizumab in Diabetic Macular Edema. JAMA Ophthalmol. 2018 Apr 1;136(4):382-388. DOI: 10.1001/jamaophthalmol.2018.0179
8.James F. Jekel, David L. Katz, Joann G. Elmore, Dorothea M. G. Wild Epidemiology, biostatistics, and preventive medicine. – Philadelphia : Saunders Elsevier, 2007. – 421 p.
9.Yang L., Froio R. M., Sciuto T. E. et al. ICAM-1 regulates neutrophil adhesion and transcellular migration of TNF-alpha-activated vascular endothelium under flow. Blood. 2005;106(2): 584–92.
10.Zikang Xie, Hao Liang. Association between diabetic retinopathy in type 2 diabetes and the ICAM-1 rs5498 polymorphism: a meta-analysis of case-control studies. BMC Ophthalmology. 2018;18:297. DOI.ORG/10.1186/s12886-018-0961-5
11.Zhu D., Zhu H., Wang C., Yang D. Intraocular soluble intracellular adhesion molecule-1 correlates with subretinal fluid height of diabetic macular edema. Indian J Ophthalmol. 2014;62:295-8.
Автори засвідчують про відсутність конфлікту інтересів, які б могли вплинути на їх думку стосовно предмету чи матеріалів, описаних та обговорених в даному рукопису.
Поступила 15.07.2019