УДК  617.735-005.98:616.379-008.64:615.015.2:615.835-78

Особенности комбинированной терапии диабетического макулярного отека с использованием гипербарической оксигенации 

Дроздов В. А., Сакович В. Н.

Днепровский государственный медицинский университет; Днепр (Украина)

Актуальность. Сахарный диабет (СД) – это заболевание, характеризующееся хронической гипергликемией и каскадом сосудистых патологических изменений, что приводит к диабетической ретинопатии (ДР) и диабетическому макулярному отеку (ДМО).

Цель: провести сравнительную оценку клинических показателей при лечении больных ДМО с использованием афлиберсепта и гипербарической оксигенации (ГБО).

Материал и методы. Открытое контролируемое исследование, охватывало 91 больного СД 2 типа с непролиферативной ДР и ДМН. Пациенты контрольной группы получали 1 раз в месяц интравитреально афлиберсепт в дозе 2 мг в течение 5 месяцев. Больным основной группы назначали 1 раз в месяц интравитреально афлиберсепт в дозе 2 мг в течение 3 месяцев. Перед первой и третьей инъекциями пациенты основной групы проходили 10 сеансов ГБО. Всем пациентам были проведены стандартные общеклинические и офтальмологические обследования.

Результаты. Применение комбинированной терапии при сроке наблюдения 3 и 6 месяцев показало существенные отличия в основной группе по увеличению остроты зрения на 28,81% и 7,14% (р<0,05) и светочувствительности сетчатки на 24,44% и 19,5 % (р<0,05), уменьшение наличия ДМО на 84,56% и 51,13% (p<0,05), достоверное уменьшение толщины и объемов сетчатки.

Выводы. Повышение эффективности лечения ДМО при непролиферативной ДР у больных СД 2 типа путем комбинации интравитреального введения афлиберсепта с ГБО позволяет уменьшить количество и риски интравитральных вмешательств, уменьшить фармакологическую нагрузку и сроки лечения.

Ключевые слова: непролиферативная диабетическая ретинопатия, диабетический макулярный отек, афлиберсепт, гипербарическая оксигенация

Литература

1.Li J., Welchowski T., Schmid M. et al. Prevalence, incidence and future projection of diabetic eye disease in Europe: a systematic review and meta-analysis // Eur J Epidemiol. – 2020. – Vol. 35(№1). – Р. 11-23. 

2.Linderman R., Cava J., Salmon A., et al. Visual Acuity and Foveal Structure in Eyes with Fragmented Foveal Avascular Zones // Ophthalmol Retina. – 2020. – №4 (5). – Р.535-544. 

3.Holekamp N.M. Overview of diabetic macular edema // Am J Manag Care. [Internet]. – 2016 Jul [cited 2022 July 26]; 22 (10 Suppl): s284 - s291. Available from: https://www.ajmc.com/view/overview-of-diabetic-macular-edema.

4.Stefánsson E. Ocular oxygenation and the treatment of diabetic retinopathy // Surv Ophthalmol. – 2006. – Vol. 51. – P. 364-380. 

5.Browning D., Stewart M., Lee Ch. Diabetic macular edema. Evidence-based management // Indian Journal of Ophthalmology. – 2018. – Vol. 66 (12). – Р. 1736-1750. 

6.Lund-Andersen H. Mechanisms for monitoring changes in retinal status following therapeutic intervention in diabetic retinopathy // Surv. Ophthalmol. – 2002. – Vol. 47 (2). – P. 2770-2777. 

7.Shin E.S., Sorenson C.M., Sheibani N. Diabetes and retinal vascular dysfunction // J Ophthalmic Vis Res. – 2014. – Vol. 9(3). – P.362-73. 

8.Kodjikian L, Bellocq D, Mathis T. Pharmacological Management of Diabetic Macular Edema in Real-Life Observational Studies // Biomed Res Int. – 2018. – Vol.28. – 8289253. 

9.Korobelnik J.F., Do D.V., Schmidt-Erfurth U. et al. Intravitreal aflibercept for diabetic macular edema // Ophthalmology. – 2014. – Vol. 121 (11). – P.2247-54. 

10.Wells A.J., Glassman A.R., Ayala A.R., et al. Aflibercept, bevacizumab, or ranibizumab for diabetic macular edema // N Engl J Med. – 2015. – Vol. 372 (13). – Р. 1193-1203. 

11.Baker C.W., Glassman A.R., Beaulieu W.T. et al. DRCR Retina Network. Effect of Initial Management With Aflibercept vs Laser Photocoagulation vs Observation on Vision Loss Among Patients With Diabetic Macular Edema Involving the Center of the Macula and Good Visual Acuity: A Randomized Clinical Trial // JAMA. – 2019. Vol. 21; 321(19). – P. 1880-1894. 

12.Maalej A., Khallouli A., Choura R. et al. The effects of hyperbaric oxygen therapy on diabetic retinopathy: A preliminary study // J Fr Ophtalmol. – 2020. – Vol. 43(2). – P.133-8.

13.Petersmann A., Müller-Wieland D., Müller U.A. et al. Definition, Classification and Diagnosis of Diabetes Mellitus // Exp Clin Endocrinol Diabetes. – 2019. Vol. 127 (S 01). – S1-S7. 

14.Wilkinson C.P., Ferris F.L., Klein R.E. et al. Proposed international clinical diabetic retinopathy and diabetic macular edema disease severity scales // Ophthalmology. – 2003. – Vol. 110 (9). – P.1677-82. 

 

Відомості про авторів та розкриття інформації

Автор листування: Дроздов Володимир  vladimirandco@gmail.com

Внесок кожного автора в роботу: Дроздов В.О. – збір даних і/або проведення досліджень, аналіз і/або інтерпретація даних, підготовка рукопису/напис/ рецензування; Сакович В.М. – розробка концепції, проектування, підготовка рукопису/напис/ рецензування. Усі автори проаналізували результати та погодили кінцевий варіант рукопису.

Відмова від відповідальності: заявлені та представлені у статті міркування є виключно авторськими, а не є офіційною позицією фонду чи установи.

Джерела підтримки: проведене дослідження є фрагментом науково-дослідних робіт кафедри офтальмології Дніпровського державного медичного університету «Оптимізація методів діагностики та лікування патології сітківки та зорового нерва при цукровому діабеті» (державний реєстраційний № 0118U001275), термін виконання 01.2018 – 12.2020 та «Вдосконалення діагностики і патогенетично обгрунтованого лікування дистрофічних, судинних та запальних захворювань ока» (державний реєстраційний № 0121U111440), термін виконання 01.2021 – 12.2024.

Декларація про конфлікт інтересів: усі автори не мають конфлікту інтересів 

Абревіатури. ГБО – гіпербарична оксигенація; ДР – діабетична ретинопатія; ДМН – діабетичний макулярний набряк; НПДР – непроліферативна діабетична ретинопатія; ЦД – цукровий діабет; VEGF – фактор росту ендотелію судин.

 

Надійшла 27.06.2022