Офтальмол. журн. — 2021. — № 5. — С. 64-70.

УДК  617.721.6-002:612.085.1+616.12-008.331.1:617.72-085

http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202156470


Рівень неоптерину в передньому відділі ока при експериментальному увеїті, обтяженому очною гіпертензією,  за умови впливу дипептиду карнозину

І. М. Михейцева, д-р біол. наук; Н. В. Бондаренко, аспірант; С. Г. Коломійчук, науков. співроб.; Н. Б. Курильців, канд. мед. наук

ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України»; Одеса (Україна)

ЯК ЦИТУВАТИ: Михейцева І. М. Рівень неоптерину в передньому відділі ока при експериментальному увеїті, обтяженому очною гіпертензією,  за умови впливу дипептиду карнозину / І. М. Михейцева, Н. В. Бондаренко, C. Г. Коломійчук, Н. Б. Курильців //Офтальмол. журн. — 2021. — № 5. — С. 64-70.  http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202156470


Актуальність. В попередніх роботах нами було показано, що перебіг запального процесу при увеїтах на тлі очної гіпертензії (ОГ) був значно тяжчим, ніж при передньому увеїті з нормотензією, що значною мірою зумовлено більш виразною активацією ферментів, продукуючих активні форми кисню, та процесів пероксидації в структурах увеального тракту ока експериментальних тварин. Крім показників оксидативного стресу, нашу увагу привернув неоптерин в якості маркера ступеня запалення та вивчення ефективності його корекції дипептидом карнозином. Враховуючи недостатню кількість публікацій стосовно можливості використовувати неоптерин у якості діагностичного критерію при очних захворюваннях, особливо при увеїті з супутнім підвищеним офтальмотонусом, вивчення цього питання набуває актуального значення для офтальмології. 

Мета – вивчити вплив дипептиду карнозину на рівень неоптерину в передньому відділі ока кроликів при експериментальному увеїті, обтяженому очною гіпертензією.

Матеріал і методи. Дослідження проведено на 44 (88 очей) кроликах породи «Шиншила»: в 1-й групі (n=10) моделювали ОГ, в 2-й групі (n=10) відтворювали алергічний неінфекційний увеїт, в 3-й групі (n=12) перед моделюванням алергічного неінфекційного увеїту викликали ОГ, в 4-й групі (n=12) після моделювання ОГ і увеїту кролики отримували 5% розчин карнозину у вигляді інстиляцій в кон'юнктивальну порожнину протягом 4 тижнів. Контрольна група (n=9) – інтактні кролики. В тканинах увеального тракту, камерній волозі та сльозовій рідині кролів визначали вміст неоптерину імуноферментним методом («Neopterin, ELISA Kit») згідно з протоколом виробника. Результати. Виявлено підвищення маркеру запалення неоптерину в тканинах увеального тракту, камерній волозі та сльозовій рідині тварин при моделюванні ОГ та більш виражене при передньому неінфекційному увеїті. Після моделювання неінфекційного увеїту на тлі ОГ отримали максимальне статистично значиме підвищення рівня неоптерину як по відношенню до контрольної групи (в тканині увеального тракту в 5,2 рази, в камерній волозі в 3,7 раз і в сльозовій рідині в 2,4 рази), так і по відношенню до 2 групи тварин з увеїтом – на 42,5% (р<0,05), на 28,5% (р<0,05) та на 23,6% (р<0,05), відповідно. Застосування карнозину в групі тварин з увеїтом на тлі ОГ сприяло зниженню рівня неоптерину в тканинах увеального тракту на 39,4%, в камерній волозі на 38,9% та сльозовій рідині на 30,2% відносно групи з переднім увеїтом та ОГ без лікування (р<0,01), залишаючись підвищеним відносно контролю, а саме: в 3,2, в 2,2 та в 1,7 разів відповідно. 

Висновок. Зростання рівня неоптерину в тканинах увеального тракту ока та в камерній волозі свідчить про його вплив на перебіг запального процесу у тварин з увеїтом, особливо при поєднанні з ОГ. Підвищений рівень неоптерину в сльозовій рідині при увеїті можна вважати діагностичним маркером ступеня запалення в передньому відділі ока. Інстиляції карнозину вірогідно знижували рівень неоптерину в тканинах увеального тракту, в камерній волозі та сльозовій рідині кролів з увеїтом на тлі ОГ. Зміни рівня неоптерину зумовлені зниженням інтенсивності запальних процесів в передньому відділі ока.

Ключові слова: неінфекційний увеїт, очна гіпертензія, неоптерин, карнозин, кролики


Література

1.Катаргина Л. А. Эндогенные увеиты у детей и подростков / Л. А. Катаргина, А. В. Хватова – М: Медицина, 2000. – C. 320. 

2.Gonzalez M. M. Epidemiology of uveitis in a US population-based study / M. M. Gonzalez, M. M. Solano, T. C. Porco et al. // J. Ophthalmic. Inflamm. Infect. – 2018. – V. 8, № 1. – P. 6. 

3.Chang J. H. Uveitis: A global perspective / H. J. Chang, D. Wakefield // Ocul. Immunol.Inflamm. – 2002. – V. 10. – P. 263-279.

4.Durrani O. M. Uveitis: A Potentially Blinding Disease / O. M. Durrani, C. A. Meads, P. I. Murray // Ophthalmologica. – 2004. – V. 218. – P. 223-236.

5.Anesi S. D. Anterior uveitis: etiology and treatment / S. D. Anesi, C. S. Foster // Advanced Ocular Care. – 2011. – V. 2. – P. 32-34. 

6.Дроздова Е. А. Вопросы классификации и эпидемиологии увеитов / Е. А. Дроздова // Клиническая офтальмология. – 2016. –Т. 16, № 3. – С. 155-159.

7.Hosseini S. M. Patterns of Uveitis at a Tertiary Referral Center in Northeastern Iran / S. M. Hosseini, N. Shoeibi, R. Ebrahimi, M. Ghasemi // J. Ophthalmic. Vis. Res. – 2018. – V. 13, № 2. – P. 138-143.

8.Aman R. Ocular hypertension and hypotony as determinates of outcomes in uveitis / R. Aman, S. B. Engelhard, А. Bajwa et al. // Clin. Ophthalmol. – 2015. – V. 9. – Р. 2291-2298.

9.Baneke A. J. The Pathogenesis of Raised Intraocular Pressure in Uveitis / A. J. Baneke, K. S. Lim, М. Stanford // Curr. Eye Res. – 2016. – V. 41, № 2. – Р. 137-149.

10.Красножан О. В. Особенности системного профиля интерлейкинов у пациентов с глаукомой и миопией средней высокой степени / О. В. Красножан, Н. С. Луценко, Д. Г. Жабоедов, Н. Ф. Ефименко // Офтальмология. Восточная Европа. – 2019. – Т. 9, № 4. – С. 471-480. 

11.Ельский В. Н. Дизрегуляторные аспекты глаукомного процесса (обзор литературы и собственных исследований) / В. Н. Ельский, И. Н. Михейцева // Журн. НАМН України. – 2011. – Т. 17, № 3. – С. 235-244.

12.Yadav U. C. S. Emerging role of antioxidants in the protection of uveitis complications / U. C. S. Yadav, N. M. Kalarya, K. V. Ramana // Curr. Med. Chem. –2011. – V. 18, № 6. – Р. 931-942.

13.Чеснокова, Н. Б. Окислительный стресс при увеите и его коррекция антиоксидантным ферментом супероксиддисмутазой (экспериментальное исследование) / Н. Б. Чеснокова, В. В. Нероев, О. В. Безнос и др. // Вестник офтальмологии. – 2014. – Т. 130, № 5. – С. 30-35.

14.Sunil S. Adav. Aqueous humor protein dysregulation in primary angle-closure glaucoma / S. Adav Sunil, Jin Wei, Jingru Qian et al. // Int. Ophthalmol. – 2019. – V. 39, № 4. – Р. 861-871.

15.Михейцева І. М. Клінічна картина увеїту на тлі офтальмогіпертензіі у кроликів та корекція його перебігу дипептидом карнозин / І. М. Михейцева, Н. В. Бондаренко, С. Г. Коломійчук // Офтальмол. журн. – 2021. – № 1. – С. 55-61.

16.Михейцева І. М. Стан процесів оксидації і пероксидації в тканинах увеального тракту ока кроликів при моделюванні увеїту і офтальмогіпертензії / І. М. Михейцева, Н. В. Бондаренко, С. Г. Коломійчук, Т. І. Сіроштаненко // Офтальмол. журн. – 2019. – № 2. – С. 55-60.

17.Ooi K. G. J. Cytokines and chemokines in uveitis – is there a correlation with clinical phenotype? / K. G. J. Ooi, G. Galatowicz, V. L. Calder, S. L. Lightman // Clin. Med. Res. – 2006. – V. 4, № 4. – Р. 294-309.

18.Takase H. Capacity of ocular infiltrating T helper type 1 cells of patients with non_infectious uveitis to produce chemokines / Н. Takase, S. Sugita, С. Taguchi et al. // Br. J. Ophthalmol. – 2006. – V. – 90, № 6. – Р. 765-768.

19.Караулов А. В. Цитокины: биологическое действие и клиническое применение / А. В. Караулов, О. В. Калюжин // Успехи клинической иммунологии и аллергологии. – М.: РАЕН. – 2000. –Т. 1. – С. 193-205.

20.Дикинов З. Х. Молекулярные маркеры воспаления при эндогенном увеите / З. Х. Дикинов // Иммунопатология, аллергология, инфектология. – 2013. – № 3. – С. 22-26. 

21.Свиридов Е. А. Неоптерин и его восстановленные формы: биологическая роль и участие в клеточном иммунитете / Е. А. Свиридов, Т. А. Телегина // Успехи биологической химии. – 2005. – Т. 45. – С. 355-390.

22.Caspi R. R. A look at autoimmunity and inflammation in the eye / R. R. Caspi // J. Clin. Invest. – 2010. – V. 120, № 9. – Р. 3073-3083.

23.Serif N. Evaluation of Neopterin Levels in an Endotoxin-Induced Experimental Uveitis Model / N. Serif, G. Gurelik, M. Hasanreisoğlu еt al. // Seminars in Ophthalmology. – 2016. – V. 31, № 3. – Р. 256–260.

24.Чернышева А. Д. Значение неоптерина в этиологической диагностике эндогенных увеитов / А. Д. Чернышева, А. Л. Онищенко, А. В. Колбаско, Г. С. Суржикова. – Вестник офтальмологии. – 2011. – № 2. – С. 25-29.

25.Palabiyik S. S. Neopterin Release and Tryptophan Degradation in Patients with Uveitis / S. S. Palabiyik, S. Keles, G. Girgin еt al. – Current Eye Res. –2016–V. 41, № 11. –Р. 1513-1517.

26.Leung E. W. Prevalence of ocular surface disease in glaucoma patients / E. W. Leung, F. A. Medeiros, R. N. Weinreb // J. Glaucoma. – 2008. – V. 17, № 5. – Р. 350-355.

27.Крахмалева Д. А. Современные тенденции в лечении увеитов / Д. А. Крахмалева, Е. А. Пивин, С. В. Труфанов, С. А. Маложен // Офтальмология. – 2017. – V. 14, № 2. – С. 113-119.

28.Волков О. А. Биологическая роль карнозина и его использование в офтальмологии (мини-обзор) / О. А. Волков // Биомедицинская химия. – 2005. – Т. 51, вып. 5. – С. 481-484.

29.Патент № 137107, Україна, МПК (2019.01) А61К 9/00 Спосіб моделювання неінфекційного увеіту на тлі офтальмогіпертензії / І.М. Михейцева, С.Г. Коломійчук, Н.В. Бондаренко, Т.І. Сіроштаненко; Власник Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України». – № заяв. u 2019 00513; заявл. 17.01.2019; опубл. 10.10.2019, Бюл. № 19.

30.Михейцева І. М. Вплив високого внутрішньоочного тиску на ферментативну антиоксидантну систему тканин увеального тракту ока кроликів при експериментальному алергічному увеїті / І. М. Михейцева, Н. В. Бондаренко, С. Г. Коломійчук та ін. // Офтальмол. журн. – 2019. – № 4. – С. 57-63.

31.Smukowska-Gorynia A. Neopterin as a biomarker in patients with pulmonary arterial hypertension and chronic thromboembolic pulmonary hypertension / A. Smukowska-Gorynia, J. Marcinkowska, E. Chmara et al., Respiration. – 2018. – V. 96, № 3. – Р. 222–230. 

32.Kashyap B. Ophthalmic Presentation of Disseminated Tuberculosis with Relapse-Immunological Profile / В. Kashyap, N. Goyal, G. K. Das et al. // Indian Journal of Clinical Biochemistry. – 2018. – V. 33, № 4.– Р. 483-486. 

33.Prasanna J. S. Neopterin as a diagnostic biomarker for diagnosis of inflammatory diseases like periodontitis / Prasanna J. S., Sumadhura C., Karunakar P. – J. Oral Res. Rev. – 2017. – V. 9.– Р. 45-49.

34.Zenkov N. K. Oxidative stress: Biochemical and pathophysiological aspects / Zenkov N. K., Lankin V. Z., Menshchikova E. B. – Mосква: MAIK «Nauka/Interperiodica», 2001. – 343 p. 

35.Хурцилавы О. Г. Оксидативный стресс и воспаление: патогенетическое партнерство: Монография / Под ред. О. Г. Хурцилавы, Н. Н. Плужникова, Я. А. Накатиса. – СПб.:Издательство СЗГМУ им. И. И. Мечникова, 2012. – 340 с.

36.Boldyrev A. A. Physiology and pathophysiology of carnosine / А. А. Boldyrev, G. Aldini, W. Derave // Physiol. Rev. – 2013. – V. 93. Р. 1803–1845.

37.Болдырев, А. А. Карнозин: эндогенный физиологический корректор активности антиоксидантной системы организма / А. А. Болдырев, С. Л. Стволинский, Т. Н. Федорова // Усп. физиол. наук. – 2007. – № 38 (3). – С.57-71.

38.Майчук Ю. Ф. Эффективность применения капель карнозина в терапии заболеваний и при эксимерлазерной хирургии роговицы / Ю. Ф. Майчук, В. В. Куренков, Д. Ю. Майчук и др. // Офтальмол. журн. – 2000. –№ 4. – С.24–25.

39.Шехтер А. Б. Метод лечения ран / А. Б. Шехтер, С. А. Силаева, Р. К. Абоянц и др. // Авторское свидетельство № 491184/14, СССР. – 1991.

40.Перельман М. И. Влияние карнозина на заживление раны легкого / М. И. Перельман, З. Х. Корнилова, В. С. Пауков и др. // Бюлл. эксп. биол. мед. – 1989. – Т. 108, №9. – С. 352–355. 

41.Селезнев Д. А. Применение препарата карнозин для профилактики и лечения воспалительных заболеваний пародонта при ортопедическом лечении: дис….канд. мед. наук. – Москва., 2006. – 144 с.

 

Автори засвідчують про відсутність конфлікту інтересів, які б могли вплинути на їх думку стосовно предмету чи матеріалів, описаних та обговорених в даному рукопису. 

Поступила 05.03.2021