УДК 617.721.6-002-06:612.13

http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202211119

 

Стан регіонарної гемодинаміки ока у хворих на задні увеїти

Храменко Н.І., Коновалова Н.В.

ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМНУ», Одеса (Україна)

ЯК ЦИТУВАТИ: Храменко Н. И.Состояние регионарной гемодинамики глаза у больных задними увеитами / Н. И.Храменко, Н. В.Коновалова // Офтальмол. журн. — 2022. — № 1. — С. 11-19.  http://doi.org/10.31288/oftalmolzh202211119

Актуальність. Увеїти – велика поліетіологічна група запальних захворювань судинного тракту ока. Незважаючи на чималі успіхи сучасної офтальмології, питання своєчасної діагностики та лікування захворювань судинної оболонки ока залишається актуальним. 

Мета: вивчити гемодинаміку ока хворих на первинні та рецидивуючи задні увеїти (вогнищеві і дисеміновані хоріоретиніти) методом реоофтальмографії.

Матеріал і методи. Було обстежено 118 пацієнтів з задніми увеїтами віком 37,2±1,5 років. Термін рецидивуючого заднього увеїту за анамнезом склав 2920 днів (Ме) – від 1080 до 5110 днів. Етіологію хоріоретинітів встановлено не було (ідіопатичні увеїти). Контрольна група – 16 здорових волонтерів аналогічного віку без офтальмологічної та соматичної патології. Реоофтальмографію (РОГ) проводили з використанням комп'ютерного реографічного комплексу РЕОК (Україна, м. Харків). Аналізували  показники об'ємного пульсового кровонаповнення за реографічним коефіцієнтом RQ (‰) і тонічних властивостей судин по співвідношенні часу висхідної частини реохвилі до часу всієї реохвилі α/Т (%), швидкість об'ємного кровотоку по висхідній частини реохвилі V (Ом/с).  

Результати. При первинному вогнищевому і дисемінованому хоріоретиніті запальна реакція характеризується активізацією реґіонарного кровообігу, що проявляється підвищенням об'ємного пульсового кровонаповнення в середньому на 20% незалежно від моно- або білатерального перебігу процесу, посиленням швидкості об'ємного кровотоку в 1,4-2,0 рази, підвищенням тонічних властивостей великих та дрібних судин на 12,5-33,3%. У період рецидиву вогнищевого монолатерального і білатерального хоріоретиніту, а також рецидивуючого дисемінованого білатерального хоріоретиніту визначалося підвищення: об'ємного кровонаповнення в середньому на 17% (коливання середнього значення реографічного коефіцієнта RQ - 3,9-4,1‰,) швидкості об'ємного кровотоку – в 1,6 рази, тонусу судин крупної ланки – на 14,5-20%. Період ремісії у хворих вогнищевим хоріоретинітом характеризувався нормальним об'ємним кровонаповненням, а у хворих на дисемінований хоріоретініт – зниженням на 20% від норми. При ремісії відзначалося підвищення швидкості об'ємного кровонаповнення в 1,4-1,5 рази тільки при вогнищевому хоріоретиніті.

Висновки. При первинних і рецидивуючих (у стадії рецидиву) задніх увеїтах (вогнищевому і дисемінованому хоріоретиніті) виявлено підвищення об'ємного пульсового кровонаповнення, швидкості об'ємного кровотоку, підвищення тонічних властивостей судин великої і дрібної ланки незалежно від моно- або білатерального перебігу процесу. Період ремісії даних хворих характеризується спектром змін об'ємного кровонаповнення від нормальних значень до його помірної недостатності, підвищенням тонічних властивостей судин, що вимагає проведення обґрунтованої протиішемічної терапії в міжрецидивний період.

Ключові слова: задні увеїти, реоофтальмографія, гемодинаміка ока

 

Література

1.Tsirouki T., Dastiridou A., Symeonidis C., Tounakaki O. et al. A Focus on the Epidemiology of Uveitis // Ocul Immunol Inflamm. – 2018. – Vol.26(1). – P.2-16.

2.García-Aparicio Á., García de Yébenes M.J., Otón T., Muñoz-Fernández S. Prevalence and Incidence of Uveitis: A Systematic Review and Meta-analysis // Ophthalmic Epidemiol. – 2021. – Vol. 8. – P.1-8. 

3.Zhang Y., Amin S., Lung K.I., Seabury S., Rao N., Toy B.C. Incidence, prevalence, and risk factors of infectious uveitis and scleritis in the United States: A claims-based analysis // PLoS One. – 2020. – Vol.25;15(8). – e0237995. 

4.Thorne J.E., Suhler E., Skup M., Tari S. et al. Prevalence of noninfectious uveitis in the United States: A Claims-Based Analysis // JAMA Ophthalmol. –2016. – Vol.134(11). – P.1237–45. 

5.Foster C.S. Diagnosis and Treatment of Uveitis. 2-nd Ed. – Jaypee Brothers Medical Publishers, 2013. – 1276 р.

6.Nussenblatt R.B. Uveitis: fundamental and clinical practice. Whitcup. 4-th Ed. – Elsevier Inc., 2010. – 433 р.

7.Lee J.H., Mi H., Lim R., Ho S.L. et al. Ocular Autoimmune Systemic Inflammatory Infectious Study – Report 3: Posterior and Panuveitis // Ocul Immunol Inflamm. – 2019. – Vol. 27(1). – P.89–98. 

8.Miserocchi E. Review on the world wide epidemiology of uveitis // Europ Journ of ophthalmology. – 2013. – Vol.23 (5). – P.705-717.

9.Кацнельсон Л.А., Танковский В.Э. Увеиты (клиника, лечение). 2-е изд., – М.: 4-й филиал Воениздата, 2003. – 286 с.

10.Venkataraman A., Rathinam S.R., Venkataraman A. Apre-and post-treatment evaluation of vision-related quality of life in uveitis // Indian J of Оphthalmol. – 2008. – Vol. 56(4). – P.307-312.

11.Bloch-Michel E., Nussenblatt R.B. International uveitis study group recommendations for the evaluation of intraocular inflammatory disease // Am J Ophthalmol. – 1987. – Vol.103(2). – P. 234–235.

12.Jabs D.A., Nussenblatt R.B., Rosenbaum J.T. Standardization of uveitis nomenclature for reporting clinical data. Results of the First International Workshop // Am J Ophthalmol. – 2005. – Vol.140(3). – P. 509–516.

13.Forrester J.V., Kuffova J.V., Forrester L., Dick A.D. Autoimmunity, autoinflammation, and infection in uveits // Am J Ophthalmol. – 2018. – Vol.189. – P. 77- 85.

14.Аветисов С.Э., Сдобникова С.В., Сурнина З.В. и др. Увеиты невыясненной этиологии: новые возможности в диагностике (предварительное сообщение) // Точка зрения. Восток – Запад. – 2018. – №4. – C8-9. 

15.Jabs D.A., Nussenblatt R.B., Rosenbaum J.T. Standardization of Uveitis Nomenclature (SUN) Working Group Standardization of uveitis nomenclature for reporting clinical data. Results of the First International Workshop // Am J Ophthalmol. – 2005. – Vol. 140(3).  – P. 509-1.

16.Agarwal A., Hassan M., Afridi R. et al. The role of optical coherence tomography angiography in the management of uveitis // Int Ophthalmol Clin. –2016. – Vol.56(4). – P. 1–24. 

17.Ушакова Т.М., Дерезина Т.Н., Полозюк О.Н. Патологическая физиология: учебное пособие для студентов факультета ветеринарной медицины. Часть 1. – Дон ГАУ, 2017. – 116 с.

18.Адо А.Д.  Патологическая физиология. – М : Триада-Х, 2000. – C. 278-290. 

19.Kim A.Y., Rodger D.C., Shahidzadeh A., Chu Z. et al. Quantifying Retinal Microvascular Changes in Uveitis Using Spectral-Domain Optical Coherence Tomography Angiography // Am J Ophthalmol. – 2016. – Vol. 171. – P.101-112. 

20.Pichi F., Sarraf D., Arepalli S., Lowder C.Y. et al. The application of optical coherence tomography angiography in uveitis and inflammatory eye diseases // ProgRetin Eye Res. – 2017. – Vol.59. – P.178-20.

21.Karampelas M., Sim D.A., Chu C., Carreno E. et al. Quantitative analysis of peripheral vasculitis, ischemia, and vascular leakage in uveitis using ultra-widefield fluorescein angiography // Am J Ophthalmol. – 2015. – Vol. 159(6). – P.1161-1168. e1.

22.Singh S.R., Rasheed M.A., Goud A., Sahoo N.K. et al. Diurnal variation in subfoveal and peripapillary choroidal vascularity index in healthy eyes // Indian J Ophthalmol. – 2019. – Vol.  67(10). – P.1667-1672. 

23.Коновалова Н.В., Храменко Н.И, Шайби А., Иваницкая Е.В., Нарицына Н.И. Изучение состояния сенсорной части сетчатки и сосудистой оболочки глаза у больных увеитами по данным оптической когерентной томографии // Офтальмол. журнал. – 2014. – №3. – С. 34-41.

24.Храменко Н.И., Коновалова Н.В., Шайби А. Изучение состояния сенсорной части сетчатки и сосудистой оболочки глаза больных увеитами при помощи оптической когерентной томографии // Восток-запад. Точка зрения. – 2014. – Вып.1. – С.200-203 

25.Cunningham E.T., Neri P., Albini T.A., Gupta V. et al, The application of optical coherence tomography angiography in uveitis and inflammatory eye diseases // ProgRetin Eye Res. – 2017. – Vol.59. – P.178-201. 

26.Chu Z., Weinstein J.E., Wang R.K., Pepple K.L. Quantitative Analysis of the Choriocapillaris in Uveitis Using En Face Swept-Source Optical Coherence Tomography Angiography // Am J Ophthalmol. – 2020. – Vol.218. – P.17-27. 

27.Feng X., Kedhar S., Bhoomibunchoo C. Retinal blood flow velocity in patients with active uveitis using the retinal function imager // Chin Med J (Engl). –2013. – Vol.126(10). – P.1944-7. 

28.Чудинова О.В., Хокканен В.М. Cовременные возможности диагностики хориоретинитов // Офтальмология. – 2012. – №9 (1). – С.67-72.   

29.Храменко Н.И., Коновалова Н.В. Особенности гемодинамики глаза и мозга у больных передним увеитом, осложненным отеком макулы // Офтальмол. журн. – 2020. – №4. – С. 14-22.

 

Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов, которые могли бы повлиять на их мнение относительно предмета или материалов, описанных и обсуждаемых в данной рукописи. 

 

Поступила  03.11.21