Офтальмол. журн. — 2009. — № 6. — С. 25-29.
УДК 617.741.1-006.6-039.35-001.18
http://doi.org/10.31288/oftalmolzh200962529
ВОЗМОЖНОСТЬ ПРОГНОЗИРОВАНИЯ РЕЦИДИВА ОПУХОЛЕЙ СЛЕЗНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ЭПИТЕЛИАЛЬНОГО ГЕНЕЗА ПРИ ПОМОЩИ ОНКОМАРКЕРОВ РЭА И СА-19-9
С. И. Полякова, ст. науч. сотр., канд. мед. наук
ГУ «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В. П. Филатова АМН Украины»
Проведена оцінка рівня СА-19-9 і PEA в периферичній крові 33 хворих, ОСЖЕГ, середній вік (46,8 ± 16,6) років, чоловіків було 14, жінок — 19. Динаміка рівня СА-19-9 і PEA через 3 і бмісяців після лікування прослідкована у 32хворих. Терміни спостереження за хворими коливалися від 6місяців до 8 років.
Рецидиви ОСЖЕГ розвинулися у 9 хворих через 6 місяців — 5 років після проведеного лікування, з них було 6 хворих злоякісними (рак в плеоморфній аденомі, аденокарцинома і аденокистозна карцинома) і троє — доброякісними (плеоморфна аденома, міксома, онкоцитома) ОСЖЕГ.
У хворих ОСЖЕГ з розвинутим рецидивом пухлини встановлено достовірне підвищення вмісту в сироватці крові онкомаркера СА-19-9 до лікування і його зростання в динаміці спостереження (р = 0,0002).
Рівень вмісту онкомаркера PEA в сироватці крові хворих ОСЖЕГ з розвинутим рецидивом пухлини до лікування не перевищує норму, але також росте с динаміці спостереження (р = 0,006).
Зростання рівня онкомаркерів РЕА і СА-19-9 в сироватці крові хворих ОСЖЕГ в динаміці спостереження веде до переважання позитивного тесту (+/+) одночасної оцінки обох маркерів.
Підвищений вміст в сироватці крові хворих ОСЖЕГ онкомаркерів РЕА і СА-19-9 може бути прогностичним чинником можливого розвитку рецидиву пухлини і використовуватися для моніторингу ефективності лікування, що проводиться.
Хворі із значеннями РЕА і СА-19-9 вище за норму в динаміці спостереження можуть розглядатися як група ризику можливого рецидиву пухлини і вимагають постійного диспансерного спостереження.
Ключевые слова: эпителиальные опухоли слезной железы, онкомарекеры, рецидивы.
Ключові слова: епітеліальні пухлини сльозної залози, онкомаркери, рецидиви.
ЛИТЕРАТУРА
1.Бровкина А. Ф. Болезни орбиты: Руководство для вра-чей / Алевтина Федоровна Бровкина. — 2-е изд. — М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2008. — 256 с.
2.Диагностическая иммуноцитология опухолей / Д. Ф. Глузман, Л. М. Скляренко, В. А. Надгорная, И. А. Крячок. — Киев: «Морион», 2003. — С. 6-15.
3.Иммуноцитохимическая диагностика злокачественных экссудатов / Д. Ф. Глузман, И. В. Абраменко, Л. М. Скляренко, Г. В. Писнячевская. — Киев: «Наукова думка», 1993. — С. 11-23.
4.Полякова С. И. Дифференциалъная диагностика и эффективностъ лечения новообразований слезной железы различного гистогенеза: автореф. дис. ... канд. мед. наук: спец. 14.00.08 «Глазные болезни». — Одесса, 1988. — 17 с.
5.Chuo Ni. Lacrimal gland tumours: A clinico-pathological analysis of 160 cases // Chuo Ni, Shu Chu Cheg, Druja T., Tao Yu Cheng // Ophthalm. Clin. — 1982. — Vol. 22, № 1. — P. 99-120.
6.De Lellis Eds R. A. Advances in immunohistochemistry / Eds. R. A. De Lellis. — New York: Raven press, 1988. —496 p.
7.Esmaeli B. Surgical management of locally advanced adenoid cystic carcinoma of the lacrimal gland / B. Esmaeli, D. Golib, M. Kies, F. Demonte // Ophthalm. Plast. Reconstr. Surg. — 2006. — Vol. 22, № 5. — P. 366-370.
8.Hartwick R. W. In situ adenocarcinoma ex pleopmor-phic adenoma of the lacrimal gland / R. W. Hartwich, P. a. Shaw, J. R. Srigley, J. J. Hurwitz // Canad. J. Ophthalmol. — 1990. — Vol. 25, № 4. — P. 213-217.
9.Kupchik Eds H. Z. Cancer diagnosis in vitro using mono-clonal antibodies / Eds. H. Z. Kupchik. — London: Marcel Dekker, 1988. — 322 p.
10.Rose Geoffrey E. Pleomorphic adenoma of the lacrimal gland / Geoffrey E. Rose, John E. Wright // Brit. J. Ophthalmol. — 1992. — Vol. 76, № 7. — P. 398-401.
11.Rosenbaum P. Acinic Cell Carcinoma of the Lacrimal Glands / P. Rosenbaum, P. Mahadevia, L. Goodman // Arch. Ophthal. — 1995. — Vol. 113, № 6. — P. 781785.